- Нове життя - https://nz-ir.com -

Схолола кров і він навік заснув…

Сьогодні виповнюється сороковий день, як більше вже немає з нами настоятеля Свято-Петро-Павлівського храму м. Іршави, протоієрея о. Василія Ігната. Рано було йому покидати цей світ, але час не щадить нікого. Втратити таку людину як він – це як втратити частинку душі, свого серця. Неможливо знайти слова заспокоєння, коли стається непоправне – смерть такої близької і дорогої людини, яка все своє свідоме життя присвятила служінню Богу.
о.Василій Ігнат назавжди залишиться у пам’яті тих, хто знай його – діяльним священником, який трудився не шкодуючи сил, повністю віддавав себе великому церковному служінню в ім’я Христа. Ним було зроблено дуже багато, як для такого короткого людського життя.
Його знали в місті над Іршавкою не тільки як священника, а як і громадського активіста, який своїм незмінним обов’язком вважав сприяти духовному благу кожної людини, наставляв усіх істині християнської віри і благочестя.
Василій Ігнат виходець із родини священнослужителів. Його батько, о. Василій Ігнат присвятив себе релігії, протоієрами були шовгор Михайло Мацур і дядько Іоанн Ігнат, служить Богу зять протоієрей Олександр Булеца, духовну семінарію закінчив і син Василь.
о. Василій Ігнат народився 15 січня 1959 в с. Стеблівка Хустського району. Із дитинства відвідував храм рідного села. Співав у кліросі. Із дитинства читав церковні книги з історії,богослів’я та інших наук.
У 1976 році успішно закінчив середню школу у рідному селі. Потім була служба в армії. Тут відзначився як хороший спеціаліст – радіотелеграфіст. Водночас закінчив школу журналістики. Дописував у армійські газети «На варті Батьківщини» та «На бойовому посту», опублікував близько сотні статей і кореспонденцій.
Після армійської служби у 1980 році вступив на навчання до Московської духовної семінарії, яку закінчив у 1984 році. Потім настали трудові будні − був направлений настоятелем двох храмів сіл Червеньово і Кайданово на Мукачівщині. А в 1990 році був призначений настоятелем Свято-Петро-Павлівського храму м. Іршави, де служив до останнього свого подиху… Водночас із 1993 року по 1997 рік заочно навчався у Київській духовній академії.
Завдячуючи старанням о. Василія Ігната, Свято-Петро-Павлівський храм приведений у належний стан. Перекрито дах, зроблено оновлення зовнішнього вигляду, розпис храму, оновлено різьбу іконостасу, престолу, встановлені позолочені панікадила… Все це зроблено, часто любив наголошувати о. Василій Ігнат, завдяки прихожанам храму та жителям нашого міста У цьому скромний внесок кожного християнина.
Крім обов’язків настоятеля храму, отець Василій Ігнат обіймав посаду проректора Мукачівського духовного училища, де викладав богослов’я та історичні дисципліни. Очолював місіонерський відділ у справах сім’ї та молоді Іршавщини, був редактором видання «Іршава православна», часто дописував до районної газети «Нове життя», був її багаторічним передплатником.
За своє трудове життя о. Василій Ігнат жодного разу не був у відпустці. Кожен день у нього був присвячений служінню Богу та народу.
Попри свою зайнятість, він багато читав. Особливою окрасою була і залишилася власна бібліотека, яка нараховує декілька тисяч примірників книг. Серед них – богослів’я, біблеїстика, церковна історія, літургістика, твори отців Церкви, древні церковні мови, журнали та періодика. Із світських напрямків – історія України, краєзнавство, філософія, антична та художня література.
Василія Ігната часто можна було побачити в Іршавському міському будинку культури. Він брав активну участь в проведенні культурно-освітніх і мистецьких заходах. Відвідував Дні української культури, бував на виставках робіт школи юних техніків, митців району, постійно брав участь у акції «Розтопи своє серце», служив молебні з нагоди Дня Голодомору, у домашній бібліотеці приймав делегації учнів.
Той, хто хоч раз побував у оселі іршавського священника, не міг не звернути увагу на картини художників нашого краю. Серед них роботи Олександри Ісак, Юрія Золотаря, Надії Вербищук, Петра Ряски, Антоніни Дурди, Любові Микити, Любові Поштак, Федора Гоголи…
о. Василій Ігнат знаходив час і на презентації нових книг письменників краю, написав декілька рецензій на них. Брав участь у організації наукових конференцій, що проходили в Іршаві.
Неодноразово зустрічався з школярами. Вважав, що нинішня моральна та духовна криза, яка спостерігається в житті, це криза наших душ. На його думку, молода людина потребує належного духовного виховання, яке є мистецтвом мистецтв. Про це він часто наголошував у своєму слові до дітей. Їх батьки зайняті роботою як вдома так і за кордоном, щоб забезпечити їм належне матеріальне життя, і вони не мають можливості приділяти їм належної уваги. Саме церква повинна взяти на себе відповідальність за виховання підростаючого покоління. Важав, необхідно бачити не тільки красу зовнішню і тілесну, скільки пізнати духовну і внутрішню красу людської душі.
о. Василій Ігнат назавжди залишиться в пам’яті усіх, хто мав щасливу нагоду спілкуватися з ним. Це була дуже добра, чуйна, благородна, порядна, мудра і розумна людина. Його світла, приємна і сонячна посмішка завжди розвіювала смуток і біль у серцях вірників, які приходили до нього за порадою і благословенням.
Священник прожив своє життя, несучи в собі силу Христової любові, ділячись з нею з усіма, хто шукав єдності із Богом. Він скінчив свою життєву дорогу 16 жовтня ц.р. Господь приготував йому перебування в місці світлому, в місці квітучому, де панує безперестанна радість святих і вічне життя у єдності з Предвічним Богом.
Ми завжди будемо пам’ятати о. Василія Ігната у молитвах, згадуючи його мудрі і щирі слова поради. Сьогодні його душа, покидаючи все земне, відправляється до свого Отця Небесного на вічний спокій.
Вічная йому пам’ять і блаженний упокій!

Василь ШКІРЯ