Версія для друку Версія для друку

Імстичівська Via Dolorosa одяглася в бетон

Однією із найпримітних пам’яток історії Імстичова є Василіянський монастир УГКЦ архангела Михаїла, заснований понад 300 років тому. Свого часу за рівнем відомості й значимості він конкурував із подібними святинями Мукачова та Марії-Повчі (Угорщина). Відновлений і відреставрований за роки незалежності він вражає своєю красою, четверте століття споглядає із свого пагорба чудові види Боржавської долини. Тут зберігається унікальна реліквія – ікона Божої Матері з маленьким Ісусиком на руках, прострелена в кількох місцях угорськими окупантами в березні 1939 року при штурмі святої обителі.
А ще монастир має власну Via Dolorosa (Шлях Скорботи), яка починається при підйомі на Святу Гору і закінчується при вході на подвір’я монастиря.
− Ініціатором її побудови був один із перших ігуменів нашої обителі о. Софрон (Попадюк), − каже нинішній настоятель о. Полікарп. – Сам він із Жовкви під Львовом, відзначається великою набожністю й організаторськими здібностями. Всі ми його наступники, намагаємося утримувати всі чотирнадцять станцій страждального шляху Ісуса Христа на Голгофу в порядку.
− Мені дуже приємно, − продовжує о. Полікарп, − що до нинішнього свого престольного дня Свято-Михайлівського монастиря дорога мимо Via Dolorosa частково капітально відремонтована. Але як це робилося, раджу вам звернутися до депутата Білківської ОТГ від Імстичова Мирослава Зейкана. Він тут доклав найбільше зусиль.
Слідую його пораді й моїм співрозмовником стає молодий та енергійний Слава Зейкан.
− Я дуже вдячний всім людям, які доклалися до реалізації цього проєкту, − каже він, − ми збирали гроші в Імстичові, Білках, Іршаві й нам ніхто не відмовив. Таким чином, вийшла сума в 146 тисяч 700 гривень. Суми були різними. Наприклад, одна організація внесла відразу 14500 гривень, Сергій Зейкан, який працює лікарем-стоматологом в Іршаві, дав 21 тисячу, а ще 5200 додали його друзі. 50 тисяч виділила Білківська сільрада, за що я дуже вдячний голові Василю Зейкану. Таким чином, ми проклали 115 метрів бетонної дороги від центру села до першого повороту наліво. А ще уклали 80 залізобетонних кілець для відведення паводкових вод. Роботи по встановленню кілець зобов’язалася оплатити Білківська сільська рада, а самі кільця куплені за рахунок жителів села.
Щонеділі в Імстичівський Свято-Михайлівський монастир приїжджають на Службу Божу десятки вірян із навколишніх сіл. Відтепер зручностей для них буде більше та й сама Скорботна Дорога стала ближче до людей. Планується і подальший ремонт дороги до монастиря. Просимо, щоб до цього приклався кожен, − завершив розмову Мирослав Зейкан.

Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово.

Ваш отзыв

Ваш коментар