Деякою мірою бджоли – це діти природи. Якщо житло для них ми можемо облаштувати штучно – це наші вулики, то з кормами повністю залежимо від навколишнього середовища адже нектар і пилок є тільки у природі. А сьогодні у лісових масивах вирубується акація, липа і інші медодайні дерева. Вирубки залишаються без нагляду з таким розрахунком, що вони заростають самосівними деревами і кущами. На штучній підгодівлі бджоли можуть жити тільки короткий період. Медозбір залежить від виділення нектару квітуючими рослинами, цвітіння яких залежить від погоди. Тому вона протягом сезону є визначальною, і для розведення бджіл, і для їх утримання, і для результатів медозбору. Відповідно, прогноз погоди для пасічника є важливим фактором технології утримання бджіл. При чому, наука про погоду – метеорологія таких точних прогнозів не дає. Тому пасічники часто-густо звертаються до народного прогнозування.
За довгу історію існування в природі людина накопичила чималий досвід її передбачення – за небесними світилами, прикметами, за поведінкою тварин, за рослинами, за прикметними днями (Покрова). Подібні методи часто дають більш-менш задовільний результат прогнозу, на який пасічник може опиратися, будуючи плани на майбутній рік.
Погода – це досить складний процес, який залежить від багатьох факторів, тому прогнозувати її потрібно за різними прикметами.
Глобальне потепління – фактор, який почав впливати на стан погоди тільки в останні десятиліття. Глобальне потепління робить погоду більш теплою і нестійкою, особливо, взимку і невесні.
В останні роки втрати бджолосімей на пасіках взимку стають майже нормою. Теплі періоди під час зимівлі означають що бджоли почнуть вирощувати розплід серед зими, адже в нас поширилися бджоли південних рас. Звідси перевитрата кормів і поява «зайвих» однієї-двох генерацій кліща. Під час очікуваних потеплінь зимою пасічник може перевіряти стан кормів. Кілька поколінь кліща означають, що весною бджоли потребуватимуть обробки проти варроатозу. У теплу зиму пасічнику слід стежити за станом кормів незалежно від того, скільки їх було у гнізді восени. Наскільки успішно підготував бджіл пасічник до такого сезону, від прогнозу погоди не залежить. При використанні зимових кормів, підкормляють канді.
Бажання заробити на пасічниках набуло тепер характеру пошесті. Хто тільки не береться ощасливити бджолярів за їхній рахунок. Ось хоч би й паста канді. Її, здається, не пропонує хіба що вже ду-у-у-же лінивий. Тільки виникає резонне запитання: а виробники, ті хоч мають поняття, яких вимог до виробництва канді вони мають дотримуватися? Адже порушення технології обов’язково призведе до проблем на пасіках. Якщо вникнути у процес виготовлення, то з’ясується, що виробник, насамперед, має дотримуватися санітарних вимог, аби не розповсюджувати хвороби.
Та чи може пасічник бути впевненим, що купуючи пасту незнайомого виробника, справді отримає якісний продукт? ЩО мед і пилок у її складі взяті від здорових сімей? Що всі складники пройшли відповідну термічну обробку і знезараження? Що обладнання і посуд продезінфіковані? І чи не порушено при цьому жодного пункту техпроцесу?
Такої впевненості немає. А солоденькі обіцянки продавців – то лише слова. Бо не все, що називають пастою, насправді є канді – якісним кормом для бджіл. Тому краще виготовляти її самому і не мати ніяких проблем.
Юрій САМОРИГА,
пасічник.
