Попри серйозну тему, розпочну зі старого анекдоту. Засідання суду. Підозрюваного у вбивстві особи кавказької зовнішності питають, що він може сказати у своє виправдання.
— Я не тому його вбив, що він кохався з моєю дружиною. І не за те, –що у моїй опочивальні. Він виявився оптимістом: виходячи із квартири, сказав: «До побачення».
Ми також хочемо залишатися оптимістами, і, на відміну від ревнивого кавказця, сподіваємося, що наш читач не «вб’є» нас і в наступному році залишиться зі своєю районкою.
Цього понеділка, скромно, зважаючи на загальну ситуацію невеликим творчим колективом редакція районної газети відзначила свій 76-ий день народження. За святковим столом добрим словом згадали тих, хто стояв у витоків цього джерела інформації, про ті перипетії, які доводилося пережити попереднім поколінням журналістів Іршавщини у сталінські часи тоталітаризму, хрущовської відлиги, брежнєвського застою, горбачовської перебудови і роки незалежної України. Переповідали знані кожному із нас редакційні легенди, які, як правило, є в кожному подібному творчому колективі. Звичайно, піднімаючи скромні келишки не обійшли тостом і шановного нашого Читача.
Саме завдячуючи Вам, шановний наш Добродію і Добродійко, ми і продовжуємо виходити у світ, діємо, творимо, торуємо шлях до Ваших сердець, розуму і почуттів. Інколи помиляємось, за що просимо вибачення, інколи даємо Вам привід до серйозних роздумів.
Нещодавно автору передзвонив незнайомий старший чоловік, який вказав на прикру помилку, де замість знаменитого лікаря Фединця було названо майже співзвучне інше прізвище. Ми вміємо, як це не прикро, визнавати свої упущення. Але мова дещо про інше. Наш співрозмовник виявився, переконаний, що далеко він не поодинокий серед Вас, людиною із високою громадянською свідомістю, зауважив: чому б у населених пунктах у такий скрутний для нашої країни час не зменшити кількість освітлювальних вуличних ламп хоча б наполовину.
І вже у вівторок у біжучій стрічці новин всеукраїнського телемарафону читаємо, що центральна влада закликає українців перейти у режим економії електроенергії.
Саме до таких наших Читачів звертаємося, ні, не із проханням, із пропозицією: залишайтеся з нами, передплатою на наступний 2023-ій підтримати єдину газету Іршавщини «Нове життя», яке одне із небагатьох видань районного рівня залишилося тепер на теренах Закарпатської області. Ми з Вами продовжуємо залишатися носіями інституційної пам’яті, прагнучи водночас прогресивних змін. Передплачуйте не тільки Ви, попросіть це зробити також своїх родичів, друзів, сусідів та знайомих. Окрім усього іншого, це ще буде і Ваша своєрідна інвестиція у місцеву культуру, історію, у одну із її літописних сторінок.
Михайло ІСАК.
