Версія для друку Версія для друку

Утримання бджіл у зимовий період

Інтенсивність розвитку бджолиних сімей та їх майбутня продуктивність передусім зумовлені якісними результатами їх зимівлі. На багатьох пасіках періодично трапляються випадки втрат бджолосімей під час зимівлі.
Існує чимало причин, що призводять до загибелі та ослаблення бджолосімей протягом зимового періоду. Їх умовно можна об’єднати у дві групи:
– недостатня або неправильна підготовка бджіл до зимового періоду;
– незабезпечення сприятливих умов зимівлі та ненадання допомоги сім’ям при виникненні певних критичних ситуацій, які можна оперативно виправити безпосередньо під час зимівлі.
Найчастіше загибель бджолосімей пов’язана з допущеними помилками, що стосуються кормо забезпечення. Це відбувається внаслідок негативного впливу таких чинників:
– неправильне розміщення кормів через допущенні помилки під час формування гнізд до зимівлі;
– використання кормів низької якості або непридатних для зимівлі бджіл (падеві чи схильні до швидкої кристалізації).
Прийнято вважати, що при належному кормо забезпеченні повноцінної бджолиної сім’ї на кожну зайняту бджолами вуличку (відстань між двома рамками) повинно припадати щонайменше 2-2,5 кг якісного вуглеводного корму (меду).
Згідно з численними дослідженнями, основна маса бджіл зимового клубу перебуває на частині щільників, вільних від корму. Менше частина бджіл клуба обсідає кормові запаси, таким чином їх розігріваючи. Для формування клуба та підтримання в ньому оптимальної температури бджоли, що перебувають у порожніх комірках, найбільш економно витрачають корм і накопичують менше екскрементів у кишечнику. Однак, фатальною помилкою пасічника є розміщення в центрі зимового гнізда 2-3-х маломедних щільників підряд для формування ложа клуба бджіл. Найімовірніше, бджоли від нестачі корму в цих вуличках раніше чи пізніше загинуть, а роз’єднані залишки клуба застигнуть на рамках із медом.
Згідно із багаторічними спостереженнями за зимівлею бджіл, проведеними під керівництвом О. Льовова (кафедра бджільництва Тимірязівської с/г академії) можна стверджувати, що за наявності в гнізді значних кормових запасів і повної відсутності з осені порожніх комірок бджолосім’ї гинуть або суттєво слабнуть лише в тому випадку, якщо корм виявився неякісним. З’ясовано, що в міру споживання кормових запасів площа щільників із порожніми комірками в зоні зимового клуба поступово зростає і, зазвичай, до середини зими повністю задовольняє потреби бджіл.
Основні зусилля пасічника в зимовий період повинні бути сконцентровані на забезпеченні повного спокою для бджіл, щоб досягти мінімального рівня споживання кормових запасів.
Якщо зимівля проходить вдало,то бджоли видають дуже тихий і рівномірний гул. Якщо шумлять окремі сім’ї то треба з’ясувати причини їх збудження та надати допомогу.
У першій половині зимівлі, коли в гніздах ще немає розплоду, рекомендовано відвідувати пасіку 1-2 рази в місяць, щоб якнайменше турбувати бджіл. Наприкінці зимівлі, за її сприятливого перебігу, бджоли сидять у комірках тільки на периферійній частині клуба, займаючи одну третину від усієї площі порожніх комірок. Із появою в гніздах розплоду температура всередині вулика поступово зростає. У цей час потрібно відвідувати пасіку частіше (один раз протягом тижня), щоб за потреби посилити вентиляцію вуликів чи звільнити льотки від підмору.
Такі заходи допоможуть запобігти зовсім непотрібній втраті бджолосімей уже наприкінці зимівлі.

Юрій САМОРИГА,
пасічник

Ваш отзыв

Ваш коментар