Версія для друку Версія для друку

Час подумати про зимівлю!

Те, що під час зимівлі у вулику не повинно бути зайвої вологи, знають, напевне, всі пасічники. А ось пояснити, чим загрожує бджолам надмірна волога, зможуть далеко не всі. І для з’ясування цього питання не обов’язково проводити спеціальні дослідження, бо це вже давно зробили науковці.
Так, у книзі професора, доктора сільськогосподарських наук Віктора Поліщука «Бджільництво» йдеться: «Розвитку шкідливих мікроорганізмів у калових масах товстої кишки бджіл запобігає кисле середовище, яке утворюється в наслідок окислення глюкози до глюконової кислоти. Необхідний для цього процесу кисень надходить у товсту кишку трахеями, що пронизують стінки кишки. Ними ж випаровується всмоктана з незасвоєних решток вода, що призводить дол. Їхнього згущення. Інтенсивність випаровування залежить від температури й вологості повітря в бджолиному гнізді».
Тобто, підвищена вологість прямо шкодить бджолам, впливає на їхній стан, заважаючи нормального зимувати.
Щоб бджоли не гинули взимку, пасічник повинен знати, чим, коли і як їх слід годувати. Аби бджоли добре перезимували, їм потрібно мати достатню кількість вуглеводневого й білкового корму. Білковий корм комахи отримують з квіткового пилку. Коли бджолосім’ї бракує пилку то тривалість життя бджіл і кількість вирощеного розплоду суттєво зменшується. Така бджолосім’я стає наче сонною і від неї не варто очікувати високої продуктивності під час медозбору.
Якщо у вулику бракує пилку, (тобто перги – квіткового пилку, який бджоли складають й утрамбовують у комірках щільників, додають до нього мед нектар і свої ферменти та запечатують. У процесі кисломолочного бродіння із усіх перелічених складників через два тижні виходить перга, склад якої суттєво відрізняється від складу пилку з якого виготовлена сама перга) , сім’я може осипатися (загинути). Тому дуже важливо контролювати чи вистачає бджолосім’ям білкового корму. Дуже ретельно слід перевірити запаси пилку перед зимівлею бджіл. Адже квітковий пилок – це не лише білковий корм, а й джерело необхідних для бджіл жирів, вітамінів і мінеральних солей. Він містить багато необхідних для нормального життя і функціонування медоносної бджоли складників.
Зрозуміло, що для того, аби добре перезимувати, бджолосім’я повинна мати і достатню кількість вуглеводних кормів. Якщо немає можливості поставити рамки із справжнім медом, то дають цукровий сироп на зиму (60%). Пасти для зимової підгодівлі не підходять, їх використовують навесні.
Із настанням осені бджоли практично не вилітають з вуликів, але під час теплих днів можуть здійснювати обльоти своїх територій та очисні. Цей місяць можна назвати важливим у житті трудівниць, оскільки від їхньої підготовки до зими залежить сила сім’ї навесні.
У жовтні бджоли фактично переходять у зимівлю, за істотного зниження температури вони збиваються у клуб, щоб обігріти себе й гніздо. Сам клуб розташовується напроти льотка, найчастіше у тому місці, де вивівся останній розплід. На центральних вуликах розміщується матка, де найвища температура. Бджоли періодично міняються місцями. Чим холодніше, тим частіше відбувається такий обмін. За зниження температури бджоли у клубі активізуються. Це може привести до передчасного виснаження бджіл, від якого гине значна їх частина. Клуб, у складі якого є багато молодих бджіл осіннього виведення, зимує найкраще.
Гнізда на пасіці до жовтня вже повинні бути зібрані. Якщо ця робота була не виконана у вересні, то можна її виконати в жовтні. Але за умови, що на початок жовтня стоять теплі дні, а втручання у гніздо бджолосім’ї зведено до мінімуму: скоротити кількість рамок.
Після збирання бджіл у клуби льотки вуликів більше не охороняються бджолами-сторожами. Необхідно стежити, щоб до наших підопічних не навідувалися злодії-шкідники.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Ваш отзыв

Ваш коментар