Версія для друку Версія для друку

ЖІНКА, КОТРА НЕСЕ ЗАРЯД ДОБРА, БАЖАННЯ ТА НАТХНЕННЯ…

Іршавщина – край надзвичайно гарної та мальовничої природи. Гостроверхі вершини гір, що вкриті смереками, пнуться у височінь неба, дзюрчить кришталевою холодною водою струмочок.
У цьому чудовому куточку розташована мальовнича Климовиця, де народилось багато працьовитих, талановитих, відданих улюбленій справі людей.
Після закінчення Климовицької восьмирічної школи біографія дівчини писалася в Хустському культурно-освітньому училищі. Активна студентка завжди вирізнялась своєю спритністю і лідерськими якостями та здобутками, тому й обрали її старостою групи.
Під час навчання Ганна Юріївна проявляла неабиякий хист до танців, залюбки поринала у тонкощі клубного життя.
Перший досвід роботи працівника культури дипломованаспеціалістка отримала у БК с. Доробратово, де перші переживання переплітались із радощами успішної роботи, як то кажуть, були і злети, і падіння. Через подібні речі проходить кожен молодий фахівець. Та в ній побачили неабиякий запал до проведення різноманітних заходів, вміння брати на себе відповідальність за їх організацію. І вже через рік вона стала завідувачкою клубу с. Загаття. І вела цей потужний корабель просторами культури майже десять років. А з 1995 і по сьогодні Ганна Юріївна очолює сільський клуб у Климовиці. Повних 37 років старанно працює на ниві культури, ділиться своєю любов’ю до духовних благ і завдяки своїм організаторським здібностям приносить людям радість, бо їй подобається залучати до пізнання світу прекрасного дітей, молодь села, людей поважного віку, бо не знає втоми, адже займається улюбленою справою, до якої лежить душа.
Односельці охоче йдуть до закладу культури, займаються у гуртках художньої самодіяльності, а потім виступають із концертами у клубі та на інших сценах. Жінка старанно й добре налагодила роботу, адже у Климовицькому клубі працює 6 гуртків художньої самодіяльності: вокальний, солістів-вокалістів, драматичний, художнього слова, фольклорний, танцювальні два (в тому числі дитячий), любительське об’єднання «Умілі руки». Ганні Юріївні не позичати енергії – вона в пошуках нових програм. Бо організувати фольклорний колектив і подати на суд глядача програму – означає зібрати пісенний та обрядовий матеріал, що побутує в селі. Така робота вимагає постійного спілкування з творчими людьми та людьми похилого віку села. Фольклорний ансамбль «Чисте джерело», що працює при клубі, є справжньою окрасою села. Вони концертують всюди, демонструючи мистецтво свого краю на різних фестивальних сценах на запрошення господарів: фестиваль «Червене вино» (м. Мукачево), фестиваль фольклору та народних промислів «Гамора» ( с. Лисичово), фестиваль духовного співу «…Да святиться ім’я Твоє..» (м.Іршава), обрядове свято «На Івана, на Купала» (с. Івашковиця), відкритий фестиваль мистецтв ім. А.Ерделі (с. Климовиця). До речі, участь колективу в фестивалях була неодноразова, додому повертались з нагородами, подарунками та гарним настроєм. До його складу входять активні учасники: Марія Кобаль, Надія Котубей, подружжя Ганна та Іван Котубеї, Марія Кампо, Марія Котубей, Ганна Повшик, Ганна Шелельо, Ганна Туряниця, Ганна Задільська, Світлана Шелельо, Ганна Білунка. Його ряди поповнило молоде покоління: Наталія Шелельо, Іванна Задільська, Ольга Базьо, Галина Кампо, Андрій Бідзіля, Василь Кампо, Андрій Малейко, Віталій Кампо. Велику допомогу у роботі ансамблю надає Ганні Юріївні музичний акомпаніатор Оксана Лендел.
Ганна Юріївна складає сценарії до різних свят, проводить їх, відроджує народні обряди, що побутують у селі, залучаючи підростаюче покоління до участі, організовує дозвілля у різних формах масової роботи. На хорошому рівні проходять культурно-мистецькі заходи: новорічно-різдвяні, відзначення Дня жінок, Дня матері, творчі звіти колективів художньої самодіяльності.
На жаль, зараз, коли Україна переживає російське вторгнення, заклад культури, як й інші, змушений значно обмежити свою роботу. Однак креативні особистості, до яких належить і Ганна Котубей, не можуть сидіти склавши руки, вони потребують руху, як риба повітря у воді. Тому наразі жінка виношує різні ідеї і працює над їх втіленням у подальшому в життя. Глядач обов’язково матиме змогу ці напрацювання оцінити, як тільки скінчиться війна…
Заслуговують на увагу і проведені на базі сільського клубу районні семінари-практикуми клубних працівників з охорони історико-духовної та культурної спадщини за участі провідних спеціалістів області. Це вкотре підкреслює високий рівень співпраці з методичним центром Іршавського МБК. У згаданому семінарі брали участь на той час начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури облдержадміністрації Томаш Сопко, директор-художній керівник Мукачівського драмтеатру, заслужений працівник культури України Юрій Глеба, ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник, голова Закарпатської організації Національної спілки художників України, академік Борис Кузьма, професор УжНУ, академік Михайло Приймич, проректор Закарпатської академії мистецтв Наталія Ребрик, які успішно висвітлювали тему нашого земляка, одного із основоположників закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі, історію Свято-Духівської церкви 18 ст., яка згодом поповнить національний реєстр пам’яток культурної спадщини.
Хороша сторінка у біографії Ганни Юріївни – це її сім’я. Це своєрідна пристань, де затишно і любо, де стихають різноманітні бурхливі хвилі життя. Разом з чоловіком, Василем Котубеєм, виховали двох чудових синів – Василя та Владислава. Старший Василь обрав професію працівника лісової галузі і трудиться в Національному природному парку «Зачарований край», молодший, Владислав – вчитель інформатики Мукачівського ліцею №5. На сьогодні вже в обох свої сімейні гніздечка. Невістки Катерина, Ольга стали надійною опорою своїм обранцям. А Ганна Юріївна з чоловіком радіють хорошим емоціям, успіхам онуків: Юрика, Вероніки, Максима, допомагають їм впевненіше робити важливі кроки в житті.
В цьому році Ганна Юріївна святкувала свій прекрасний 55-річний ювілей. Безумовно, це важливе свято в житті кожного. Відзначила ювілей з друзями, родичами, колегами. Мало це для неї чи багато – не важливо. Головне, що творча людина знайшла себе і оберігає своє життєве кредо – впевнено крокувати дорогою творчості, яка завжди несе людям великий заряд добра, бажання і натхнення.

Оксана Сідор,
провідний методист Іршавського МБК,
заслужений працівник культури України

Ваш отзыв

Ваш коментар