Уже понад тридцять років ведеться мова про відродження Боржавської вузькоколійки. Однак далі слів справа не посувається. Усе як у тій приказці: говорили – балакали…
Днями депутати обласної ради знову заговорили про «Анцю Кушницьку». Напевне, юне покоління іршавчан вже і не знає, що це таке. Доведеться нагадати. У 60-80 рр. минулого століття це була транспортна залізнична інфраструктура району, яка вціліла з-поміж майже 1500 –кілометрової мережі вузькоколійних залізниць Закарпаття і пережила нелегкі часи різних державних устроїв. Свого часу дорога відігравала особливу роль в народногосподарському комплексі тодішніх Іршавського, Виноградівського та Берегівського районів. Із Кушниці, Лисичова, Сухої, Броньки і Довгого нею відправляли у Іршаву лісоматеріали, каміння, із Приборжавського – вапняк, з Ільниці – вугілля. Користувались її послугами також Іршавська меблева фабрика, абразивний завод, райсільгоспхімія і райсільгосптехніка, Іршавська бавовняно-ткацька фабрика, завод «Іршавремверстат», промкомбінат облспоживспілки… Перевозилося вантажу на сотні мільйонів гривень. До того ж, старожили добре пам’ятають, що в ті часи на роботу на промислові підприємства, у будівельні організації та в держустанови те ж добиралися вузькоколійкою. Без неї не можна було уявити собі тодішнє життя.
Потім настали такі часи, що автомобільний транспорт почав витісняти вузькоколійку, яка надто дорого обходилася державі. Це призвело до занепаду залізничного сполучення між населеними пунктами Боржавської долини. Навіть пасажирські перевезення стали невигідними, хоча були часи, коли «Анця Кушницька» щороку перевозила понад 50 тисяч пасажирів. Це були жителі Кушниці, Броньки, Сухої, Довгого, Імстичова, Лукова, Приборжавського, Білок і Дубрівки. А десять років тому дійшло до того, що почався демонтаж колій вузькоколійки на відрізку Приборжавське – Кушниця. Невідомі особи в урочищі Малиновий почали розбирати рейки. У наведенні порядку довелося втручатися районній та обласній владі. У терміновому порядку на місце події виїхали керівники села, району та області. Візитерами виявилися аж із Луганська. Разом із ними була і покупець Анна Светлічна, яка без згоди територіальної громади на аукціоні, де регіональне відділення Фонду держмайна України виставило на продаж 15 кілометрів вузькоколійки відрізку Приборжавське – Кушниця. У короткий час було знято 10 рейок. Після втручання керівників району і області роботи було призупинено, а рейки відправлено на зберігання на територію філії №1 «Іршавський лісгосп».
Наразі йшла мова про те, щоб знайти інвестора, який би відновив вузькоколійку, яка б ще слугувала людям, адже в Довгому зберігається історична пам’ятка архітектури XVІІІ століття – колишній замок графа Телекі. Сюди з’їжджалися б туристи із Угорщини, Словаччини, Чехії, Румунії, Німеччини. Отже, є надія використовувати малу залізницю із туристичною метою. До того ж, тут знаходиться і санаторій «Боржава», де відпочивають пацієнти з багатьох куточків України.
На думку фахівців, вузькоколійна залізниця може бути одним із елементів туристичної інфраструктури. Підтвердженням цього є налагоджені свого часу партнерські зв’язки із країнами Заходу, а також органами влади і громадськими організаціями краю. Важливим моментом є також налагоджена співпраця з Європейською Асоціацією туристичних та історичних залізниць, яка провела експертну оцінку можливості використання залізниці із туристичною метою. Це надає реальні перспективи розвитку та збереження транспортної інфраструктури за допомогою європейських інвестицій.
Свого часу районна рада та райдержадміністрація неодноразово зверталися до органів державної влади вищої ланки та Укрзалізниці із клопотанням щодо збереження вузькоколійки та її переходу в комунальну власність району, надання їй статусу пам’ятки історії, науки і техніки. Про збереження вузькоколійки Берегово – Кушниця та недопущення її закриття навіть було прийнято рішенням XV позачергової сесії Іршавської районної ради V скликання звернення до Президента України, прем’єр-міністра України та депутатів Верховної Ради України. Було також надіслано листа начальнику регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області з проханням не включати вузькоколійку, яка знаходилася на балансі АТЗТ «Довжанський лісокомбінат», до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні під демонтаж, а також про передачу відрізку залізничної дороги від станції с.Приборжавське до станції с. Кушниця з державної у суспільну власність територіальних громад сіл, міста району з метою збереження залізничної спадщини. Було прийнято і ряд інших важливих заходів.
Наразі питання власності Боржавської вузькоколійки було винесено на сесію обласної ради, яка відбулася 28 липня. Перед початком її роботи керівництво облради разом із представниками АТ «Укрзалізниця» обговорили майбутнє Боржавської вузькоколійки: шляхи її відновлення і збереження. Наголошувалося, що існують три етапи відновлення маршрутних ділянок «Берегово – Хмільник», «Хмільник – Виноградово» і «Хмільник – Іршава». Одна із найгостріших проблем – відновлення шпал.
Водночас було оприлюднено прохання до об’єднаних територіальних громад – зменшити ставку земельного податку для того, аби була можливість ефективніше і швидше відновити унікальну залізницю. Відрадно, що голови ОТГ: Марина Васько (Зарічанська ТГ) та Михайло Станинець (Кам’янська ТГ) позитивно ставляться до цієї ініціативи, бо добре розуміють, що така туристична атракція – тільки на користь населеним пунктам, вона позитивно відіб’ється на добробуті громади. Також було зазначено, що у майбутньому мандрівники та любителі малої залізниці зможуть насолоджуватися чудовими краєвидами, відвідати туристичні принади, а місцеві підприємці – розвивати цікаві локації.
Обласні депутати та представники АТ «Укрзалізниця» порушили й справді актуальну для Іршавщини проблему. Обласні парламентарі підтримали безоплатну передачу з державної власності у спільну власність територіальних громад Боржавської вузькоколійки. Якби намічене збулося, то вузькоколійка стала б інструментом для створення туристичної атракції і нових робочих місць, розвитку сфери послуг та доходів місцевих громад. Однак, для відродження вузькоколійки спочатку потрібно вкласти чималі гроші. Наразі звісно, таких коштів немає.
Василь ШКІРЯ
