Приходять на згадку карколомні події тридцятилітньої давності. «ГКЧП» (українська версія абревіатури ДКНС перевороту в Москві так ніколи і не прижилася в свідомості українців), здобуття Незалежності Україною, перші вільні вибори у посткомуністичному суспільстві всіх рівнів. У частині сільських рад Іршавського району на цій патріотичній хвилі прийшли до влади національно свідомі лідери громад. У двох із них – Довжанській (Василь Кополовець) та Великораковецькій (Василь Марущинець) серед інших нововведень провели перейменування вулиць та площ.
То були перші ластівки декомунізації на наших теренах. Мине десять років і знову, вже на державному рівні пройде спроба декомунізувати місцеві топонімічні назви, аби вирватися із тенет зросійщеного та зрадянщиненого інтелектуального павутиння. Не дивлячись на латентний опір окремих місцевих чиновників, які напівофіційно мотивували свої хиткі позиції бажанням не створювати додаткові труднощі у перереєстрації малого бізнесу та т.п. і т.і. вулиці Іршави та сіл позбулися найбільш одіозних комуністичних імен. Попри те на околицях – у прямому і переносному значенні цього слова – залишилися уламки носіїв «руського міра», що шпичаками в’їлися у свідомість кількох поколінь.
Тепер, коли ми радикально пориваємо із усім, що так чи інакше асоціюється із рашизмом, варто по-особливому виважено підходити до цього далеко не другорядного питання. Звичайно, те, що влада виносить на громадське обговорення пропоновані нові топографічні назви уже заслуговує на позитив.
Вона природно послуговується підходами на основі законодавчих і підзаконних актів. Зокрема: Відповідно до ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонім) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», постанов Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року №989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та від 07.07.2021 року № 690 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна»
Інша справа як до цього поставиться населення, в кінцевому підсумку – виборці. А це як відомо – вулиця із двостороннім рухом, про що аж ніяк не слід забувати.
До чого веду. Нещодавно довелося почути про такий прикрий факт. У одній із уже названих у перших абзацах громад один чоловік шукав вулицю. Яким же було його здивування, коли зустрічна жіночка не змогла йому підказати найменування тієї вулиці, на якій вони стояли і, до речі, тієї ж самої, що шукав подорожній. Так от, чи багато ви, шановний читачу, бачили у себе табличок із назвами вулиць на кожному будинку? У кращому випадку є номер. А вже говорити про бодай коротку інформацію про того чиє ім’я носить вулиця чи площа говорити вже й поготів.
Михайло ІСАК
