Марення дощу
(подяка)
На жниварів спустився дощ –
Погожий, теплий так бажаний.
Його чекали вже давно,
Поклони били і благали
На ниви сумно поглядали.
Бо маківка пройшла вже літа,
А ще з середини весни
Посуха, спека просто дика.
Весь люд дощу тому зрадів,
Ніхто від нього не ховався
− Наш добрий Боже, − ти почув
Народ твій грішний,
що зазнався!
Б’ємо уклін Тобі, Святий,
За твою ласку, так жадану,
Добром вмиваємось Твоїм
Співаємо Тобі осанну!
М. ЧЕРЕШНЯ.
