Версія для друку Версія для друку

Розсинхронізація бджолиних і квіткових циклів – новий виклик для бджолярів

Навколишнє середовище змінюється. Цей процес впливає і на розвиток медоносних бджіл. Через зростання температури спостерігається розсинхронізація бджолиних і квіткових циклів, а це доволі серйозна проблема.
За словами експертів, за останні 30 років середня річна температура в Україні зросла на 1 градус Цельсія. Змістилися терміни вегетації рослин і термін наростання маси бджіл. Через зростання температури бджолині та квіткові цикли розсинхронізувалися. З’ясувалося, що рослини і бджоли реагують на потепління з різною швидкістю. Через підвищення температури виходить так, що бджіл, які можуть збирати нектар буває занадто мало до того моменту, коли очікується пік цвітіння.
Якщо на Іршавщині бджоли облітувались біля 20 лютого, а біла акація починала квітувати 30 років тому 18-20 травня, бджолосім’ї встигали наростити масу бджіл для збирання нектару. За останні роки початок квітування білої акації розпочинався від 6 травня.
У 2020 році європейське комерційне бджільництво поставлене на межу виживання. Недобір меду стався через «несприятливі кліматичні умови», які зменшили період квітування медоносів у більшості країн Євросоюзу. Кліматичні зміни – це лише одна з причин, які призвели до недобору меду, але з кожним роком ця причина стає все більш суттєвою. Завжди вважалося: якщо рік несприятливий для медозбору, то наступний може бути гіршим.
Сильні дощі та повені в центральній і східній Європі змінилися на сильну засуху в липні, що призвело до диспаритету між різними країнами. У той час як основні виробники меду розташовані на сході і півдні, безпрецедентне падіння медозборів спостерігається по всій Європі. В Угорщині, до прикладу, в 2020 році медозбір з акації склав лише 10% від звичайного для цієї країни.
Вже зараз видно, що швидкість зміни клімату Землі буде надзвичайно високою для взаємної адаптації бджіл і рослин. І це досить серйозна проблема. Бджоли мають величезну значення для збереження біорізноманіття шляхом запилення численних видів рослин. Дикі запилювачі зазнають значних втрат через внесення різноманітної хімії. У найближчій перспективі найбільша відповідальність за запилення покладатиметься саме на медоносних бджіл, які вдається адаптувати і якимось чином допомогти їм утриматися і розвиватися. Друга проблема, яка виникла у зв’язку з аномальним потеплінням – це швидке припинення нектаровиділення. Це вже відмічалось у 2017-2018 роках, коли різко піднімалася температура і некторовиділення не відбувалось. У цей час бджоли були дуже злобні. А 2019-2020 роки із-за погодніх умов бджолярі Закарпаття не отримали меду з білої акації. Довелося ці два роки рятувати бджіл від загибелі і давати їм цукровий сироп. Відтак, надалі у бджолярів може виникнути потреба у бджолах, які матимуть здатність до економного використання кормів та раціонального розподілу кормових запасів.
Теперішня весна нетипова, бо несприятливі погодні умови, дощі й низькі температури призвели до затримки розвитку сімей. Одна з наших найбільших проблем – це відсутність реальної статистики щодо виробництва меду. Ми не знаємо, скільки, якого меду виробляється щороку. І тут моя пропозиція така: ключовими аргументами мають стати якість, натуральність, безпечність продукції і походження меду.
Але для підвищення іміджу та вартості, потрібно створити механізм відстеження походження меду, а завдяки місцевому контролю мінімізувати ризики фальсифікації меду. І тільки тоді не буде ніяких звинувачень зі сторони покупців щодо якості бджоло продуктів. Бджоляр має дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог при відкачуванні та зберіганні меду та застосовувати дозволені ветеринарні препарати при лікуванні бджіл .

Юрій САМОРИГА,
пасічник

Ваш отзыв

Ваш коментар