Версія для друку Версія для друку

НЕМА ДІТЯМ КРАЩОГО ВІДПОЧИНКУ, ЯК В СЕЛІ ОСІЙ

Особисте знайомство із директором табору філії Центрального табору туристського активу учнів України «Українського державного центру національного патріотичного виховання, краєзнавстваі туризму учнівської молоді» в Осої Іваном Івановичем Матіком тягнеться вже десятиліттями. Як правило, череда репортажів про літній відпочинок дітей ніколи не обходилася без цікавого матеріалу і про роботу очолюваного ним колективу в цьому напрямку. Були позитивні напрацювання, своєрідні відкриття, появилися і усталені традиції, про які приємно згадати, в тому числі про Всеукраїнську спортивно-патріотичну гру «Джура».

SONY DSC

У розклад теперішнього спекотного, у всіх значеннях цього слова літа, повномасштабне вторгнення рашистів на Півдні та Сході України принесло значні корективи у звично розмірений розклад цього профільного табору відпочинку.
… Неподалік від центра Осою крайні будиночки цього відпочинкового дитячого закладу впираються дахами у крони могутніх дерев, що приємно затіняють альтанки та місця занять спортом для малечі, підлітків та юнаків і юнок, які тут відпочивають, набираються сил і… навчаються. Для нашої журналістської бригади це стало повною несподіванкою.
− Саме так, − говорить Іван Іванович. − Ми проводимо профільну десятиденну зміну «Психосоціальна допомога дітям, постраждалим від збройного конфлікту в Україні».

SONY DSC

Запримітили ще одну цьогорічну «особливість» літнього відпочинку тут. Зазвичай, групки, дитячі юрми чи пари, гамірно наповнювали табірний простір. Тепер, а можливо, то нам просто так випало, всі зайняті. Зайняті, на жаль, незвичними для підлітків справами. Всі вони вивчають науку виживати в умовах війни. Зі 130 дітей цієї зміни, шістдесят відсотків належать до сімей тимчасово переселених осіб. Це ті, чиї долі безпосередньо зачепила війна. А, значить, могли наразитися на міни чи інші, смертельно небезпечні пастки. Так само перенесли психологічно-нервові травми. Інша частина дітей – наші закарпатські, хто втратив батьків на війні, або чиї батьки несуть нелегку службу у ЗСУ, добровольчих батальйонах, інших формуваннях на Сході України. Це діти наших сусідів із Ужгорода, Великого Бичкова, Мукачева, та інших міст і сіл Закарпаття.
Вкрай необхідні знання юним про вже згадані небезпечні предмети, орієнтування на карті та місцевості, вміння екіпіруватися, правила поводження в екстремальних ситуаціях – все це найперше повинно навчити їх зберегти життя.
А ще дорослі чимало працюють над історико-краєзнавчим аспектом їх виховання, просвітницьким напрямком у сфері забезпечення прав дітей.
− Повірте, для нас це так само було новою сферою застосування своїх знань, умінь і навиків, − продовжує через деякий час нашу розмову І.Матіко. – Зокрема, я особисто проходив весною триденне навчання у Рівному.

SONY DSC

Іван Іванович поділився ще однією відмінністю цьогорічних табірних змін від попередніх, звичних. Серед них і така: загони формуються не за віковим принципом, можна побачити поряд на навчаннях та за відпочинком, від найменших – до вісімнадцятирічних.
Зауважимо, що по деяких напрямках навчання залучаються фахівці рідкісних спеціалізацій, таких як, до прикладу, Державної служби надзвичайних ситуацій.
Ще одним цікавим нашим співрозмовником став заступник директора Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Олександр Данилович Наровлянський. Він щедро поділився з нами набутим досвідом працівників Центру в умовах ведення повномасштабної війни, коли доводилося працювати дистанційно з дітьми із Херсона, Бердянська та інших міст в перервах між обстрілами. Сподіваємося, що про цей свій досвід та практику цього літа в Осої Олександр Данилович матиме ще нагоду поділитися з читачами «Нового життя».
Так уже випало, що знайомство із цією зміною у таборі переросло другого дня із її прощанням із Осоєм.
***
…Минулої суботи відбулося урочисте закриття зміни, яке розпочалося флеш-мобом. Потім із вступним словом до присутніх звернувся керівник філії Центрального табору туристичного активу учнів України Українського державного центру національного патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді с. Осій» Іван Матіко. Він розповів про життя дітей в таборі, яке тривало вісім днів, подякував за турботу і увагу до школярів, піклування про їх здоров’я і відпочинок директору КНП «Іршавська міська лікарня»Сергію Караслаю, головному лікарю КНП «ІЦПМД» Оксані Булезі та голові Іршавського відокремленого підрозділу громадської організації Товариства Сприяння Обороні України Юрію Мигалега за надання пневматичної зброї та мішені для змагань зі стрільби. До речі, Юрій Юрійович кращим із кращих вручив грамоти.
Оплесками присутні зустріли виступи голови Іршавської міської ради Віктора Симканинця, начальника першого відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дмитра Соколова та Олександра Норовлянського.

Олександра СТАНКО,

студентка І курсу відділеня журналістики УжНУ.
Василь ШКІРЯ,
Михайло ІСАК.

Ваш отзыв

Ваш коментар