Версія для друку Версія для друку

До колоска, до зернини збирає у ці дні озимий ячмінь фермер Василь Балога із Кам’янського. На черзі − пшениця

Василю Івановичу вже за сімдесят. Міг би спокійно собі відпочивати, гратися з онуками, турбуватися про власне обійстя. Та де там! Не сидиться йому вдома. Не може без техніки. Уже 39 років за штурвалом комбайна збирає хліб, 28 з них трудився у колгоспі «Україна». Теперішній агрегат «Мега-208», який придбав п’ять років тому, не порівняти із старенькою «Нивою», на якій доводилося трудитися десятки літ. Там тридцятиградусна спека дошкуляла, бо кабіна на сонці нагрівалася і там було ще гарячіше, ніж у полі. Тепер усе навпаки. Німецькі виробники подбали про кондиціонер, який у гарячу пору дує прохолодою, завдяки йому почуваєш себе комфортно і затишно. Не вірилось, що надворі того дня була 36-ти градусна жара. Бувалий хлібороб сидів за кермом агрегату в чистій накрохмаленій сорочці.
− Я завжди збираю колоскові тільки у білій сорочці, − не без гордості каже Василь Іванович. − Бо хліб – усьому голова. Без хліба, казав батько, немає обіду. Ще з дитинства девізом мого життя стали слова: хвала рукам, що пахнуть хлібом!
− А які ще переваги має цей комбайн над вітчизняним? − питаю у нього.
− Ви не повірите: по продуктивності він заміняє одразу п’ять старих комбайнів – ширина захвату шість метрів. І при цьому не залишає за собою в полі ні колоска, ні зернини. До того ж, зерно потрапляє із бункера у кузов автомашини уже очищене від бур’яну і сміття. Аж любо дивитися на нього!
Василь Іванович душею вболіває за роботу. У поле йде ще до схід сонця, може без синоптиків визначити прогноз погоди на день. Незважаючи на те, що погода буде тепла і сонячна, хліба, за старою професійною звичкою, намагається зібрати швидко і без втрат. Радіє , що техніка не підводить, вона, слава Богу, чимдалі оновлюється, удосконалюється, працювати на ній – одне задоволення!
Однак не без проблем. У той час, як зерно значно подешевшало, ціни на мінеральні добрива, паливо-мастильні матеріали та запчастини до техніки неймовірно зросли. Значною мірою вплинула на це і російсько-українська війна. Проте, фермер не може відмовитися від роботи на землі, бо як кажуть у народі: весняний день рік годує. А зробиш вчасно – вродить рясно. Василь Іванович нарікає на те, що навколишні поля два-три рази в році заливає паводок. Так, в урочищі Мочарки довелося тричі пересіювати озимий ячмінь а це, звісно, негативно впливає на собівартість вирощеної продукції. Особливо дорого коштує високоякісне насіння.
Крім того, останні два місяці майже не було дощу. Тому сподіватися на високий урожай колоскових марно – спека уже встигла зробити своє. Однак, каже Василь Іванович, без хліба не залишимось. За попередніми підрахунками, з кожного гектара в середньому вийде по 18-20 центнерів зерна. Власне, на це сподівається досвідчений хлібороб, бо, крім нього, у фермерському господарстві «Лан Ір» працюють ще Василь Кобаль, Любов Кобаль, Роман Гев’юк та Йолана Балога. Усі вони налаштовані на високопродуктивну працю.
Усі роботи проводяться в комплексі. Хліб із поля автомашина доставляє у складське приміщення, де проходить його ретельне очищення. Одразу за комбайном йде прес – підбирач, за кермом якого Андрій Балога. Солом’яні тюки один за одним стеляться полем, небавом вони опиняться у дворогосподарствах пайовиків. Крім того, фермер розраховується із власниками земельних ділянок дорідним зерном.
− Правду кажуть: наша праця свята і благородна, − вголос розмірковує Василь Іванович. – У ці липневі дні кожна хвилина на рахунку золота. Потрібно поспішати. Адже не секрет, що тільки завдяки сільському господарству можливо підтримувати і розвивати соціальну сферу села, вирішувати нагальні проблеми сьогодення. Я постійно ратую за те, що у школах повинні виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дітям дбайливе ставлення до хліба.
У поле до Василя Івановича навідався головний спеціаліст відділу контролю в насінництві та розсадництві Управління фітосанітарної безпеки «Держпродспоживслужби» Володимир Галас. Він повсякчас стежить за ростом і розвитком рослин, за тим, щоб збирання урожаю проходило на належному рівні.
…Того дня на небі не було жодної хмаринки. Слідом за комбайном клубочилася хмарка пилюки, підхоплена гарячим вітерцем. Василь Іванович тільки обвів нас веселим і радісним поглядом, натиснув на педалі і комбайн поплив ячмінним полем. Хлібозбір продовжувався!

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар