Версія для друку Версія для друку

Василь Бейсюк: «Кожен сам повинен дбати про своє здоров’я. Не треба надіятися на чудотворні ліки»

Хто хоч раз побував на прийомі у хірурга Василя Бейсюка, неодмінно запримітив його надзвичайну скромність, людяність, порядність, душевність, чуйність, простоту і повагу до того, хто звернувся до нього за допомогою. Кожного уважно вислухає, дасть дружню пораду, якщо потрібно – призначить лікування, підбадьорить хорошим і ласкавим словом і обов’язково скаже: ваше здоров’я − у ваших руках.
− Найперше, не треба сидіти склавши руки і надіятися на чудотворні ліки, − каже Василь Іванович. − Кожен сам повинен дбати про себе, бо здоров’я потрібне всім. Важко уявити людину щасливою, якщо вона хвора. Народна мудрість говорить: «Здоровим будеш – все здобудеш». Піклуючись про здоров’я, ми насамперед маємо думати про свій фізичний і духовний стан. Бо основними складовими здорового способу життя є раціональне харчування (що передбачає насичення організму необхідною кількістю вітамінів, мікроелементів, білків, жирів, вуглеводів, водою, що мають поліпшувати стан здоров’я та підтримувати масу тіла на оптимальному рівні), фізична активність і загартування, особиста гігієна, відсутність шкідливих звичок (вживання алкоголю, наркотичних речовин і тютюнокуріння), позитивні емоції, інтелектуальний розвиток, режим праці та відпочинку, самоконтроль за станом здоров’я.
Слухаючи Василя Івановича, поволі й сам починаєш задумуватися про своє здоров’я. Не бережемо ми себе, ой не бережемо! Бо нічого в світі немає ціннішого за життя. Важливо, каже він, не ігнорувати перші симптоми, а вчасно звернутися до лікаря. Профілактичний огляд та консультація відіграють велике значення при перших проблемах зі здоров’ям. Адже чим раніше людина звернеться до лікаря, тим більше матиме шансів на вдале і швидке лікування та одужання.
− Людський організм пристосований до активності, а не до сидіння перед комп’ютером. Це знають усі, − продовжує розмову Василь Іванович, − , але мало хто дотримується цього. Я всім раджу: треба більше рухатися, ходити пішки. Це принесе набагато більшу користь ніж медикаменти. Крім того, уже давно доведено, що хвороби спричинені неправильним харчуванням (ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз, захворювання серця, рак)…
Напевне, хвороба мами на цукровий діабет й заставила хлопця із села Пістинь Косівського району на Івано-Франківщині, Василя Бейсюка задуматися над вибором професії. Хотілося хоч якось допомогти мамі, бо на власні очі бачив, як вона страждає, як її мучить біль. Недаремно кажуть: здоровий раб щасливіший за хворого царя. Тому після закінчення середньої школи й подав документи на лікувальний факультет Запорізького медичного інституту, який згодом успішно закінчив.
Трудова біографія Василя Бейсюка почала писатися в Чернігівській області. Тут чи не вперше зрозумів – у виборі професії не помилився. Здобуті у виші знання почав застосовувати на практиці. Однак уже тоді побачив, що наша медицина значно відстає від західної. При мізерному фінансуванні важко говорити про впровадження в роботу новітніх методик діагностики і лікування. Обладнання застаріле, уже десятки літ ведеться мова про страхову медицину, проте, на жаль, зрушень немає.
− Сутність медичного страхування полягає в тому, − каже Василь Іванович, − що при виникненні страхового випадку, страховик гарантує оплату медичної допомоги, за рахунок накопичених страхувальниками коштів. Медичне страхування дозволяє гарантувати громадянину безкоштовне надання певного обсягу медичних послуг, при виникненні страхового випадку (порушення здоров’я) ,за наявності договору зі страховою медичною організацією. Страхова компанія несе витрати з оплати випадку надання медичної допомоги (ризику) з моменту сплати людиною першого внеску до відповідного фонду.
1988 року Василь Іванович переїхав жити у Іршаву. Протягом цього часу доводилося обіймати різні посади – лікаря-онколога, хірурга, завідуючого відділенням переливання крові. Тепер працює хірургом поліклінічного відділення КНП «Іршавська міська лікарня». У його обов’язки входить надавати лікувально-діагностичну, консультативну допомогу хворим та проводити динамічний диспансерний нагляд. Серед хвороб, з якими найчастіше звертаються до нього пацієнти: пухлини мочевих шляхів нирок і простати, рак горла, облітеруючі захворювання судин у ногах, атеросклероз, варикозна хвороба вен, тромбофлебіти і тромбози. І все це через нашу матеріальну скруту, що ми не дбаємо про себе.
Та де б він не трудився, завжди сповна віддавав себе роботі, бо знав, що кожен, хто заходить до нього в кабінет, потребує допомоги.
Втім, Василь Іванович виробив свій кодекс лікаря. Сподіваюся, про це цікаво буде дізнатися нашим читача, а також самим пацієнтам:
1. Від’єднати лікаря від грошей хворого шляхом реформ (страхова медицина). Лікар лікує – держава платить
2. Хворий своїм способом життя сам заробляє собі хвороби. Лікар – не Бог.
3. Проблеми лікування хворого є проблемами хворого, а лікар повинен дбати про кожного хворого.
4. Держава має забезпечувати лікаря оснащенням і витратними матеріалами для лікування хворих (хоча б мінімально).
5. Хворим із шкідливими звичками і які категорично не виконують рекомендації лікаря – відмовляти в наданні соціальних гарантій та пільг.
6. Кожен в цьому житті відповідає сам за себе. Генетика − 20 %, спосіб життя – 50%, медицина – 20-30 %.
6. Людина має програмувати себе на добро, здоровий спосіб життя, взаємодопомогу.
Завдання лікаря-хірурга поліклініки: надання невідкладної хірургічної допомоги населенню району, проведення профілактики хронізації хірургічних захворювань і інвалідизації, огляд хворих на дому і надання хірургічної та медико-соціальної допомоги хворим з хірургічною допомогою.
Разом із лікарем Василем Бейсюком працює медична сестра О.Петришинець. Ольга Василівна − перший його помічник. Вони разом стоять на варті здоров’я, дбають про те, щоб кожен, хто навідався сюди, залишився задоволеним.
Дружина Василя Івановича, Ганна Іванівна, працювала лікарем-кардіологом, тепер на пенсії. Стежкою батьків пішли і діти – син Іван та дочка Ганна. Вони продовжуватимуть їх справу.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар