Версія для друку Версія для друку

Роздуми про сьогодення

Війна триває, багато хто досі не може прийняти те, наскільки вона сильно змінила життя. Втрата сенсу робити будь-що, навіть просто вставати зранку з ліжка, постійна напруга, апатія, що змінюється короткочасною ейфорією — можуть бути постійними супутниками українців та українок.
Вбито тисячі цивільних. Руйнування та криза біженців такого масштабу небачені в Європі з часів Другої світової війни. З початку повномасштабної війни в Україні безліч людей були змушені покинути свій дім.  Багато біженців знайшли прихисток у помешканнях європейців. Багато сімей розділені через війну. Життя багатьох людей розділилось на “до” та “після”.
Війна принесла не тільки сльози та горе у наші домівки. Вона додала багатьом сміливості та рішучості, аби стати на захист своєї країни. З початком повномасштабної агресії Росії тисячі українців прийшли до військкоматів, записались до територіальної оборони та повернулись з-за кордону, аби допомагати Україні у скрутні часи. Сьогодні весь світ захоплюється героїзмом українського народу, який бореться з окупантами і тримає оборону до останнього. 
Сьогодні українське суспільство трансформується, росте, зміцнюється. На жаль, це відбувається через біль і втрати, сльози, кров і піт. Але ця сила і згуртованість нам зараз потрібна як ніколи, аби вистояти у цій війні. І саме нам випало пережити ті часи, про які будуть писати у підручниках історії і розповідати у легендах.

Татьяна СТІЛЬНИК,
студентка 1-го курсу
відділення журналістики

Ваш отзыв

Ваш коментар