Версія для друку Версія для друку

Бліцкриг путінським холуям не вдався

Вранці, 24 лютого, страшне слово «війна» сколихнуло, мабуть, не тільки жителів України, які ще здебільшого спали, а й цілого світу. Російські війська, як їх в подальшому наші військові назвали «орками», що в перекладі означає якісь інопланетяни, чужинці, почали ракетами обстрілювати не військові об’єкти, як потім вони трактували, а спальні райони міст України.
Нині, вже четвертий місяць йде війна, хоча Путін надіявся на блискавичну перемогу. Диктатор і людиновбивця думав, що за два-три дні пройдуть парадними колонами, при орденах і медалях, парадом по Хрещатику. Але не вийшло так, як в 2014 році із Кримом, коли наші тодішні правителі без пострілу віддали Крим.
У мене, як напевне і в багатьох людей виникає запитання: «Чого, тобі, мерзотнику, ще не вистачає у житті? Мільярдні статки є, маєтки за кордоном із золотими унітазами сколотив, коханок різновікових маєш. У той же час у глибинці держави, де ти царюєш, народ не живе, а бідує. Всюди бездоріжжя, не будинки, а халупи, раз на тиждень в села завозять хліб, а твої поплічники бісяться із жиру.
Як ви, оті пихаті морди – Лаврови, Шойгуви і Пескови можете спокійно спати, коли даєте команди нищити лікарні, дитячі садочки, спортивні комплекси, ґвалтувати жінок, робити розбійні напади в українських селах і містах, нехтуючи всілякими законами простої людяності, коли ваші вояки не знають для чого унітаз і пральна машина чи звичайна фарба, про який рівень життя може йти мова у російських селах?
Ви думали, що вас тут зустрінуть хлібом-сіллю, як кричали псевдо-патріоти, які хотіли «русского мира», а коли прийшов цей «мир», то повтікали на своїх дорогих машинах замість того, щоб захищати себе і свої сім’ї. Отож, як бачимо, проблем у самій Росії дуже багато, а путлеру потрібно ще більше територій ,щоб і ці довести до такого стану, бо він вже і Грозний свого часу бомбив, і Грузію і так ці злочини гладко сходили цим кремлівським посіпакам з рук.
Але українці − це гордий народ і відстоюватиме свою незалежність до останнього. А ще з таким президентом, який показує особистим прикладом відданість Україні, не втік нікуди і не ховається, на відміну від путлера в бункері, хоч і є повід ховатися під час ворожих бомбардувань. Одне прикро, що західні партнери довго вагалися із постачанням зброї для наших українських військових, а воювати ми вміємо, було б тільки чим. Свого часу я служив у авіаційному розвідувальному полку, був фотограмметристом-дешифрувальником, дешифрував знімки, які робили літаки, літаючи над ворожими об’єктами. Всього було в СРСР п’ять таких полків по периметру кордону і 36 льотчиків, усі були українці. Так що наші військові відважні і мужні, зможуть дати відсіч будь-якому агресору.
А тепер давайте трохи подивимося, що робиться в середині нашої держави. Бо ця війна показала, хто є хто і в нашому керівництві. Коли потрібно захищати країну, «великі патріоти» покинули її, з розграбованим у народу добром, їм байдуже доля Вітчизни.
Прикро говорити про те, що ми постійно чекаємо на милостиню з-за кордону. Чому в нас немає своєї військової техніки? Чому ми дотепер не маємо професійної армії, про яку нам все обіцяли? Чому хлопці деколи неохоче йдуть служити? Чому ми дотепер чекаємо інвесторів з-за кордону, а наші мільярдери тримають кошти в офшорах? Чому підривалися склади з боєприпасами? Чому за стіну Яценюка ніхто не відповів? Чому ті, хто був за «Русский мир» першими втекли за кордон? Чому мажори гасають дорогами, а військові на передовій ходять пішки, тягаючи важку зброю на плечах? Чому дорогі «джипи» є чим заправляти, а трактори в полі простоюють? Чому ті, хто присмоктався до влади, володіють мільйонними статками, а мільйони людей бідують?
Дуже багато запитань. І саме тепер, напевне, настав той час, коли після закінчення воєнних дій, президент разом із військовими повинні навести порядок з корупціонерами і олігархами, які мають великі гроші, не вдаривши палець об палець для блага людей і держави. Тільки тоді в нас буде сильна професійна армія із необхідною зброєю, яка зможе дати відсіч любому агресору, підвищиться рівень життя простих людей і пенсіонерів, коли держава почне дбати про своїх громадян. Уже давно настав час не на словах, а на ділі боротися з корупцією, контрабандою і бюрократією. Саме ці негативні чинники стримують розвиток держави. А ще треба, щоб під парламентом були припарковані не дорогі машини, а велосипеди як в Швеції та Великобританії, а чиновники від малого до великого ходили без охорони і без своєї армії. Треба, щоб награбоване олігархи повернули в державну казну для відбудови зруйнованого та для новітніх військових розробок зброї і т.д. І, звичайно, винуватці цих усіх подій повинні понести заслужені покарання, бо серед нас самих є різного роду зрадники, які завербовані росіянами, які за гроші згідні зрадити навіть рідну матір.
Маю надію, що скоро війна закінчиться, настане довгоочікуваний мир. Україна загоїть свої рани і гідно оцінить своїх героїв, а зрадників буде покарано – хто що заслужив.
Тримаймося і перемога неодмінно буде за нами.
Слава Україні! Героям слава!

Іван ЛЕНДЄЛ,
позаштатний кореспондент, с.Арданово.

Ваш отзыв

Ваш коментар