− Пане Василю, розкажи, будь-ласка, над чим зараз працюєш? І, особливо, як весна впливає на людину мистецтва?
− Найщиріші вітання з весною, шановні мої земляки, і доброго вам дня! Якщо коротко, то ВЕСНА для мене − це більшає, світлішає, теплішає день з природнім освітленням, що дуже добре впливає на творчу працю з кольорами акварельної графіки. Повернусь трішки назад, ще в осінній період 2021 року, зустрічаюсь в Іршаві, з вами. Розмова проходила у кав’ярні і слово за словом: пан Василь прононує намалювати його портретний образ, що доречно буде до чергового видання його нової книжни. Звичайно, для мене честь взятись за пензель і попрацювати над творцем пера богатьох казкових збірок та видань, статтей. Отже, у думках і в активній скульптурній праці в Києві обдумовую композиційний портретний образ Василя Васильовича Шкірі.
− Було б доречно трохи читачеві розповісти про техніку і підхід до виконання роботи, з чим художник стикається у процесі творчої праці і чиї портрети робиш?
−Так, звичайно, зараз детальніше розповім. Розпочну розповідь про зображення робіт, невеличкої серії портретів, над чим працюю, що показано читачеві на фото і перелік буде зліва на право, знизу − вверх. Знизу перші чотири зображення портрету − Василя Васильовича, мого співрозмовника сьогоднішнього. Слідуючий, пятий портретний образ, мого вчителя по скульптурі в столичній Академії Мистецтв ( НАОМА) − в якого навчався, це український скульптор, педагог, професор, народний художник України − Володимир Андрійович Чепелик, шостий портрет − нашого земляка і поважну особистість цього краю, директор і багаторічний керівник Довжанського лісомисливського господарства − Василь Іванович Ледней. До речі, працював над портретно-рельєфним образом Василя Івановича в скульптурі на початку цього року в столиці. Це меморіальна дошка в селі Довге, на будівлі підприємства, яку звів Василь Іванович.
Другий і третій ряд – це сім зображеннь портретного образу графіка-художника, ілюстратора книжкової казкової графіки, члена Національної спілки художників України − Єлени Георгіївної Малакової.
− Пане Василю, розкажіть трохи детальніше щодо портретів пані Єлени?
− Саме тут я хочу звернути увагу шановного читача щодо серії портретів пані Єлени, адже вона живе і творить у Києві. Також на фото, автором графічного твору якого є Єлена Георгіївна і це її поїздка на початку березня цього року в столиці, робота її під назвою «Через Дніпро», переїзд по мосту, з правого на лівий берег річки Дніпро. Коментувати не буду, адже і так все показала майстриня. Отже, таким чином підтримую, моїх столичних мистецько-творчих колег у теперішній, надзвичайно важкий період нашої столиці і країни, у такому мистецькому форматі, портретів моїх сучасників.
У декого з портретних героїв, над чим працюю, не просив дозволу, щоб їхній портретний образ малювати, прошу зрозуміти мене правильно, з порозумінням. А щодо техніки виконання – це папір, акварельні фарби, формат А-4 і А-5.
У першу чергу дякую, дорогим читачам газети «Нове життя», за нагоду поділитись творчістю та з найщирішими побажаннями моїм землякам і столиці.
Василь ШКІРЯ − Василь БІЛЕЙ
