Версія для друку Версія для друку

Перший медичний диплом у Броді був у Олени Полянської

Після закінчення першої світової війни становище жителів Карпатського краю було нелегким, особливо це стосувалося сільського населення. Роботи в селах не було. Люди виживали завдяки урожаю, вирощеного на присадибних земельних ділянках. Однак переважна більшість селян була малоземельною. Як і тепер, багато закарпатців виїжджало на роботу за кордон – в Канаду, Америку, Бельгію і інші, розвинуті країни.
У тодішньому Іршавському окрузі спалахували інфекційні захворювання. А лікарів не вистачало. Тяжкі то були часи.
Закарпаття після першої світової війни ввійшло до складу Чехословаччини, яка вважалася найбільш демократичною державою Європи. Повним ходом розпочалося будівництво державних закладів – шкіл, лікарень. В Іршаві почав працювати приватний лікар Бокшай. Відкрили аптеки в Іршаві та Довгому.
Однак медична допомога сільському населенню залишалася майже недоступною. Люди користувалися в основному народною медициною – травами. Якщо хворий чоловік потрапив у лікарню, то це коштувало великі гроші, яких у селян завжди не вистачало. Особливо велика смертність була серед дітей. Вагітні жінки в основному народжували вдома. Під час пологів їм допомагали бабки-повитухи, які не мали ніякої медичної освіти.
У 1935 році минулого століття в обласному центрі відкрили Державний інститут для навчання і освіти породільних асистенток (акушерок), свого часу було й таке. Туди запрошували активних жінок, які на той час мали закінчену освіту – 8 класів народної школи. Породільні асистентки надавали першу медичну допомогу вагітним жінкам і породіллям.
Серед них була і Олена Михайлівна Полянська з Броду, яка народилася 1899 року. У 1935 – 1936 роках навчалася в Ужгородському державному інституті, де здобула спеціальність «акушер». Вона стала першим дипломованим спеціалістом у с. Брід.
Олена Михайлівна допомагала вагітним жінкам, приймала на дому пологи від породіль. Водночас, вона вела документацію, видавала довідки про народження в державні урядові органи. Вона користувалася великим авторитетом серед населення. Особливо – у майбутніх мам. Вона часто навідувалася до своїх підопічних додому, давала професійні поради. За своєї акушерської практикиО.М.Полянська неодноразово рятувала життя породіль і новонароджених немовлят. Для прийняття пологів її часто запрошували у сусідні села – Дешковицю, Підгірне, Крайню Мартинку, Чорний Потік, Локоть…
Люди старшого покоління дотепер її згадують, ставлять за приклад служінню людям.
Із приходом на Закарпаття радянської влади у Броді відкрили лікарську амбулаторію. Олена Михайлівна продовжила працювати там акушеркою аж до виходу на заслужений відпочинок.
Разом із чоловіком Іваном Полянським, виростили чотирьох синів і двох дочок. Стежкою бабусі пішов онук Павло Антонович, який став відомим хірургом, невістка Світлана Михайлівна дотепер працює педіатром, онука − Меланія Андріївна − трудилася лікарем-терапевтом, а Марія Василівна Костянинець впродовж десятки років працювала медсестрою.
Отаке воно життя. Є про що згадати. Та найприємніше те, що односільчани із задоволенням згадують першу акушерку села – Олену Михайлівну Полянську, яка своє життя присвятила служінню людям. Спасибі їй за це!

Михайло ЛОМАГА,
с. Брід

Ваш отзыв

Ваш коментар