Версія для друку Версія для друку

Будівницво Іршавського мосту на старті

У попередньому числі «Нового життя» редакція опублікувала історичну розвідку під заголовком «Увага влади і обіцянки громади» двох авторів – Ксенії Рацин і Андрія Світлинця.
На основі архівних документів вони розповідають про підготовчий етап робіт по зведенню транспортного мосту через р. Іршавка в м. Іршава за часів Чехословаччини до ІІ-ої Світової війни.
Пропонуємо увазі читачів публікацію про подальший розвиток подій на цьому важливому транспортному об’єкті уже під іншою назвою. 

Повторно до справи з будівництва мосту повернулися після того, як Іршава отримала статус окружного центру. 21 лютого 1927 року державний будівельний уряд у Мукачеві надіслав дорожній службі №3 в Іршаві лист за №363 з двома тендерними формулярами на будівництво тимчасового мосту №10. Зокрема, у листі зазначалося: «… Візьміть до уваги, що гравію прийдеться завозити більше, оскільки потрібно прокласти дорогу по ширині 6 метрів… На звороті цього листа підприємці можуть написати свої альтернативні пропозиції».
Отже, документ свідчить, що уже у 1927 році комітатським урядом було оголошено серед приватних будівельних компаній тендер на спорудження тимчасового мосту в Іршаві, який знаходився на крайовій дорозі «Сільце-Білки». Паралельно з цим вирішувалася ще низка технічних питань. Зокрема, перед дорожньою службою поставили ряд першочергових завдань:
– визначити, звідки можна брати гравій та пісок для приготування бетонної суміші (з якої річки, по яких дорогах і яка відстань для транспортування);
– звідки можна брати гравій для підсипки проїжджої частини дороги;
– звідки можна брати річну гальку, гальковий камінь та камінь для облицювання бетонних стовпів циклопічною кладкою.
Одночасно визначили і кінцевий термін подання документів на тендер, який обмежувався 25 квітня 1927 року.
Наявні документи говорять, що більшість будівельного матеріалу передбачалося брати на місці, що, суттєво здешевлювало роботи. Так, зокрема, гравій та пісок повинні були завозити з річки Боржави у районі села Березька Розтока (нині село Мала Розтока) за 1 км. по сільській дорозі. Аналогічний матеріал, при потребі, також можна було доставляти із річки в районі села Дубрівка за 3.8 км., або за 4.9 км. по комітатській дорозі Сільце-Білки. Пісок був прямо на місці, а гравій для бетону (андезит) знаходився на околиці Іршави за 1 км. від мосту по сільській дорозі.
Хто проєктував міст та яка будівельна організація займалася спорудженням поки-що невідомо, але є згадки про приватного підприємця Лео Шорра (Leo Schorr) з Кам’янського, з яким був підписаний договір на теслярські роботи. Цікаво, що отримати контракт на роботи було не так і просто – претендент мав пред’явити свідоцтво про підприємницьку діяльність та внести заставу у 1.000 чеських крон, щоб договір був дійсним.
На початку робіт виділили і обгородили прилеглу територію майбутнього будівельного майданчика, проклали нову тимчасову обхідну дорогу, щоб місцеві жителі могли безпечно і безперешкодно пересуватися у даному районі.
Роботи почалися на початку травня і за короткий строк зробили доволі великий обсяг робіт. Звіт від 25 травня про виконані підготовчі роботи та поточні витрати свідчить:
«1) Зроблений насип з річкового гравію по обидва боки мосту загальним об’ємом 42.28м3 – 824.07 Kč;
2) Доставка річкового піску – 25 м3 – 1.375 Kč;
3) Встановлення водостічної труби (10 м.) – 585 Kč;
4) Встановлення огорожі з дерев’яних стовпів та дроту на 280 м. – 1.960 Kč;
5) Вирубування акацій – 30 Kč;
6) Додаткове: доставка деревини різних розмірів, балки, бордюри, пазові стовпи, стійки, поручні. Всього 21.17м3 – 3.033 Kč;
7) Мостини (дошки) різної довжини (3.2 м. та 5 м.) – 4.508.80 Kč;
8) Трамбування, забивання паль – 3.780 Kč;
9) Зачистка круглих отворів у дерев’яних кріпленнях – 2.222.85 Kč;
10) Закладання мостин – 774.95 Kč;
11) Демонтаж тимчасового мосту – 500 Kč;
12) Землеустрій і т.п. – 2.200 Kč;
Всього витрачено: 21.794.27 Kč.
З цього забрано деревини на дрова: 1400 Kč.
ВСЬОГО до виплати: 20.394.33 Kč.».
Підготовчі роботи вимагали виконання різнопланових робіт та залучення різноманітних фахівців. Зокрема, документ від 23 червня 1927 року з проханням про виділення грошової субвенції у 4600 крон свідчить, що доставка бурової установки була покладена на Василя Вожняка (Возняка), Людвіг Гершкович займався відправкою взятих зразків ґрунтів, Бір Вілем забезпечив робочим приладдям (водовага, лопати, шурупи, цвяхи), а Шимон Розенберг – мотузками, відрами, тощо, Грюнбергер і Лебович поставили дерево для риштувань та ін.
Надзвичайно цікаво, що окрім загальних підготовчих робіт проводилося і буріння (зондування) ґрунту, яке мало дати відповідь про основу майбутнього мосту. Наявні документи свідчать, що у середу, 11 травня, бригада робітників під командою старшого будівельного майстра, інженера Р. Томашека приступила до початкових бурильних робіт. Слід відзначити, що керівник вів будівельний щоденник, у якому фіксувалися всі деталі проведених робіт. Зокрема, перший запис свідчить:
«11.05. Хмарно. Зимно (холодно). Поклали риштування, викопали однометрову яму, спорудили «баран» з прогином. О 15.00 почалося буріння на першому стовпі з правого боку. Працювало 5 робітників з 6-ї ранку до 18.00 і пробурено на глибину 2.20 метрів. Матеріал: ґрунт складається із одиночних (т.зв. бродячих) валунів, гравію та піску.
12.05. Йде дощ. Працювало 6 робітників з 6 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Досягнута глибина 3.80 метра. Матеріал: валуни, гравій, пісок. Бурильна труба очищена шляхом промивання.
13.05. Працювало 6 робітників з 6 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Досягнуто глибини 5.40 метра. Роботи перервано дощем. Матеріал: одиночні валуни, гравій та жовта глина. Виконання робіт проінспектовано інженером Карканом.
14.05. Працювало 6 робітників з 6 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Досягнуто глибини 7.10 метра. Матеріал: одиночні валуни, пісок, гравій та сіра глина. Роботи ідуть повільно, бо буріння через величезні валуни потребували додаткових зусиль (зрізання).
15.05. Сонячно. Зимно. Неділя. Працював 1 охоронець.
16.05. Працювало 6 робітників з 12.00 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Досягнуто глибини 8.10 метра. Матеріал: одиночні валуни, гравій та сіра глина.

21.05. Сонячно. Працювало 6 робітників з 6.00 до 12.00 години та 1 нічний сторож. Досягнуто глибини 26.70 метра. Матеріал: до 26.50 метра була сіра глина і до 27 метрів був шар бурого вугілля, а потім знову сіра глина.
…….
24.05. Працювало 6 робітників з 6.00 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Досягнуто глибини 34.85 метра. Матеріал: сіра глина. З 8.00 ранку і до вечора витягували труби.
25.05. Хмарно. Працювало 6 робітників з 6.00 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Протягнули труби і перенесли бурову установку на другий стовп та викопали котлован. Роботу завершили о 17.00.

Пробне буріння ІІ.
26.05. Працювало 6 робітників з 6.00 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Досягнута глибина 2.40 метра. Матеріал: валуни, гравій, пісок і жовта глина.

7.06. Працювало 6 робітників з 13.00 до 18.00 години та 1 нічний сторож. Досягнута глибина 12.00 метра. Матеріал: валуни, гравій і сіра глина, тобто такий самий матеріал, як і в першому стовпі. Прийнято рішення буріння припинити.
8.06. Працювало 6 робітників з 6.00 до 18.00 години. Витягли труби, розібрали риштування, все промили і склали у ящики.
9.06. Все обладнання відвезли на станцію і відправили».
Отже, результати буріння показали, що на даній ділянці технічно дозволяється ставити залізобетонну конструкцію великої ваги.
(далі буде)

Андрій Світлинець,
керівник секції «Історичне краєзнавство» МАНУ; директор
історико-краєзнавчого музею Іршавського МЦПО.

Ваш отзыв

Ваш коментар