Версія для друку Версія для друку

Із записника пенсіонера

Зимове побачення
Дід із бабою зимою,
Молодість згадали.
− Пам’ятаєш, як тя мати
Надвір не пускала?

Ой, не раз я перемерз,
Був як коштур кривий…
− Давай знову повторимо,
Голубе мій сизий!

… У саду чекає дід
Ноги вже дубіють,
Далі в хату та з розгону
Почав веремію.

−А ти що, не розумієш, −
Нич ся не змінило
Мене мати й цього разу
З хати не пустила…

Дилема
Друзі два, пенсіонери,
Зустрівшись, присіли
Про життя поточне своє
Тихо гомоніли.

Головне дня них – здоров’я,
Навкруг цього й мова:
− Ой, не знаю що й робити, −
Каже дід Микола,

− Як не буду лікуватись
Від хвороби я помру.
А візьмуся за здоров’я –
Голод візьме тут гору.

Багата старість
Сіль в суглобах,
В нирці – камінь,
У міхурові ще й пісок.
Не роками лиш багата
Наша старість, он дідок
Про погоду все розкаже
Точно й вірно
Як пророк.
Як заниє в нього ліва,
Покалічена нога –
Через два дні
Буде злива,
Хоч надворі й спекота.
Бабі Анці точно
Вдався
І складніший ще
Прогноз:
Передбачила – минеться
З Горбачовим і колгоз.
***
Якщо є пісок і камінь,
А за пенсію – цемент,
Саме час тут будуватись,
Не проґавте
Цей момент.
Сіль потрібна
На гостину,
Як будову
Завершиш.
Здав потомкам
Нову хижу –
Тихо в закутку
Сидиш…
Інше все у тілі бреннім
Хоч не згадуй,
Не питай.
Там інфаркт, інсульт і ковід
Тож пощади не чекай.
І це старості багатство,
Правда, негативне,
Але нашій медицині
Воно позитивне.
***
Чим багата наша старість
Крім хвороб, труда й років?
Добрим серцем, щирим зором,
Що поблискує з-під брів.
Казка лагідна, поради
Для сусідів і внучат
Якби можна відмотати
Років сорок так, назад.
Якби можна … неможливо,
Та й не треба
Вже той світ,
Де неправда панувала,
Де прокльони були й гніт.
***
Кожен день для нас щасливий
Той, що пережитий,
Святий Боже, дай нам силу
Для внуків прожити.

Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово

Ваш отзыв

Ваш коментар