Версія для друку Версія для друку

Глас Господній на водах у день свята Хрещення Господнього

Із великої жертовної любові до роду людського прийшов на землю Син Божий, Господь наш Ісус Христос. Він прийняв на себе людську плоть і прийшов у світ, щоб врятувати весь рід людський від рабства гріха, прокляття, диявола і вічної смерті. У святкові дні Різдва Христового ми побачили славу Божу, предвічне Слово і Божество. Цю славу сповістили людству ангели Божі над віфлеємськими полями: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк.2,14).
Ми прийняли і увірували в Сина Божого простим і довірливим серцем віфлеємських пастухів, яким Ангели Божі сповістили про пришестя у світ Христа Спасителя. Ми сприймали його і мудрістю трьох східних волхвів, яких істинне знання і глибока мудрість привели до віфлеємської печери, де народився Богомладенець Христос Спаситель.
19 січня весь православний світ молитовно святкує празник – Хрещення ,або Богоявлення Господнє. Коли час приготовлення роду людського до спасіння завершився, тоді, як у пророцтві святий пророк Ісаія говорив, в краях Йорданських уже роздавався «голос вопіющого в пустелі: приготовте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Мф.3.3). Вісник Господній, святий Іоанн Предтеча, виступає з проповіддю покаяння, приготовляє дорогу перед Його лицем. На берегах Йордана з’явився останні великий ветхозавітний пророк – святий Іоанн, якому Бог судив стати Предтечею і хрестителем Ісуса Христа. Величезна кількість людей збирається на березі Йордану, аби почути цей заклик праведника, який закликав народи до покаяння. І ті з них, хто покаявся у своїх гріхах, на знак очищення, приймали від Іоанна хрещення у воді Йордану.
Іоанн хрестив хрещенням покаяння, яке символізувало очищення і звільнення від гріха через щире каяття. Дехто вважав, що він не лише праведник і пророк, «думали в серцях своїх про Іоанна, чи не Христос він?» (Лк.3,15). Сам же Іоанн говорив про себе як про Предтечу, тобто про того, хто йде попереду Спасителя: «Я голос вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господу» (Ін.1,23).
Між тим, до Предтечі йшли все нові і нові групи людей. Деякі з них щиро слухали проповідь пророка і, хрестившись від нього, ставали вірними його учнями. Такими були Андрій і Іоанн з Віфсаїди, майбутні апостоли Ісуса Христа (Ін.1,35-41). Вони допомагали своєму учителю у хрещенні народу і захищали його вчення перед книжниками і фарисеями. Скоро навколо Хрестителя утворилася община, якій він дав свої правила і молитви. А Предтеча чекав Мессію. Накінець, настав довгоочікуваний день. На берегах Йордану, у Віфагарі, з’являється Ісус Христос у простій одежі галілейського тесляра. Йому лише виповнилося тридцять років, і голос Отця Небесного позвав його на служіння людям.
Ніхто з присутніх, крім Предтечі, не звернув на Нього уваги. Не виділяючись серед інших, смиренно Він іде до Іоанна. Святий пророк і Хреститель Іоанн говорить: «Ось Агнець Божий, Котрий бере на себе гріхи світу» (Ін.1,29). Агнець Божий – жертва за нас та гріхи наші. Предтеча Іоанн Хреститель свідчить про Нього перед своїми учнями та народом: «Я не знав Його, але прийшов хрестити водою для того, щоб Він з’явився Ізраїлеві» (Ін.1,31).
Не виділяючись серед інших, смиренно Ісус Христос ввійшов у воду, щоб прийняти хрещення від Іоанна. Іоанн же духом прозрівши, що перед ним незвичайна людина. Великий Пророк, звертаючись до Ісуса Христа, сказав: «Мені потрібно хреститися від Тебе, та чи Ти приходиш до мене?»
І почув у відповідь слова Спасителя: «Так належить виконати нам всяку правду» (Мф.3,14-15). Це означало: роби те, що тобі слід робити. І безгрішний за природою Спаситель разом із грішниками вступив у води йорданські, прийнявши хрещення-покаяння. І останній пророк Ветхого Завіту простер руку над Основателем Нового Завіту. Під час хрещення Христос молився Своєму Отцю Небесному, щоб Він благословив і освятив початок Його мессіанського служіння. У момент хрещення «відкрились Йому небеса і побачив Іоанн Духа Божого, Який сходив як голуб» із розверзнутих небес на Ісуса. І почув Іоанн голос Божий, голос Отця Небесного, який свідчив про Ісуса Христа: «Цей є Син Мій улюблений, у Котрому Моє благовоління» (Мф.3,17).
Для Ісуса Христа хрещення у водах Йордана не було символом очищення, як для всіх ветхозавітніх людей, бо Ісус Христос був безгрішний. Але це було свідчення Божественне про Його чистоту, святість і Богосиновство.
У момент Хрещення Триіпостасний Бог явився людям: Син Божий хрестився, Дух Святий зійшов на Нього, Отець свідчив про Сина. Це було перше одкровення Триєдиного Божества світу. Від сьогоднішнього дня Син Людський починає Своє служіння людям. І ті гріхи людей, які Іоанн Хреститель омив в «струях Йорданських» , Ісус Христос бере на Себе, щоб через хресні страждання спасти людський рід від вічної смерті і примирити його з Отцем Небесним. Через води Йорданські Христос розпочинає Своє земне служіння роду людському. Вода – це життєва стихія. Вона може бути і згубною, смертельною – як у дні всесвітнього потопу. Із перших сторінок Святого Письма ми дізнаємося про воду, яка дає життя землі і всьому живому на ній.
Воді надається сила омовіння, очищення, оновлення, як у Святому Таїнстві Церкви Хрещення, в якому духовно народжується християнин для вічного життя.
Кожне християнське свято, чи пам’ять праведників, святих угодників Божих преподає нам великі уроки духовного і праведного життя. Священну подію, яку ми з вами, дорогі браття і сестри відзначаємо 19 січня, свята Православна Церква дає три назви: Хрещення, Богоявлення і Просвічення.

Протоієрей Василій Ігнат.

Ваш отзыв

Ваш коментар