Версія для друку Версія для друку

Біль невимовної втрати

14 грудня виповниться рік з того моменту, коли перестало битися серце отця Василя Зейкана з Іршави. Підступна хвороба забрала його від нас. 24 роки служив отець Василь у церкві Зіслання святого Духа в селі Заріччя, навчав молодь і старших, був прикладом у житті.
Отець Василь завжди наголошував: «За кожне слово, за кожен крок треба буде давати відповідь перед Богом». Молитва для отця Василя завжди була на першому місці.
Удвох зі своєю дружиною Єлизаветою Федорівною виховали трьох чудових дітей: двох синів і дочку. Сини Василь та Богдан навчались у Римі, де захистили докторські дисертації та стали докторами Богослов’я. Доктор отець Василь повернувся в Україну і служить у Вознесенському храмі в місті Хуст. Доктор отець Богдан залишився служити в Італії, де і проживає. Сестра Августина (в миру − Мар’яна) − ігуменя Ужгородського монастиря сестер-Василіан. Всі діти − гідні продовжувачі справи батька.
Смерть отця Василя − велика втрата для рідних, близьких і друзів. Світлі спогади про нього назавжди залишаться в наших серцях.

Сім’ї Романів та Сіксай

Ваш отзыв

Ваш коментар