“Земля – наша мати, всіх годує”, − говорить українське прислів’я. На мою думку, в ньому відзеркалено ставлення українського народу не тільки до землі, а й взагалі до всього довкілля: рослин і тварин, до річок і степів, до підземних багатств і повітря. Тепер у нашому суспільстві так гостро постає проблема екологічного захисту, стрімко зростає інтерес до проблем екологічного характеру. Все більш доступною стає тривожна інформація про забруднення оточуючого середовища. Люди намагаються перебудувати свої взаємини з природою, бо екологічна криза охопила практично вже увесь світ. Проблема порятунку Землі виходить на перший план людських турбот: діють запроваджені програми щодо економного використання природних ресурсів, контролюється ступінь забруднення біосфери відходами виробництва, проводяться оздоровчо-гігієнічні заходи, поглиблюється наукова і виховна робота з екології. Кожен повинен розуміти, що він – частка великої сім’ї, яка, потрапивши у біду, намагається вижити і продовжитись у майбутніх поколіннях. Та вже зараз ми можемо багато чого зробити! І починати треба із захисту дерева біля рідного будинку, птахів у скрутний для них час. Саме зараз природа потребує нашого дбайливого ставлення і захисту.
Та я вірю, що українці, які завжди славилися своєю працелюбтністю, дбайливістю і любов’ю до природи, зможуть запобігти подальшому руйнуванню найсвятішого – рідної землі.
Татьяна Стільник
студентка І курсу відділення журналістики філологічного факультету УжНУ
