- Нове життя - https://nz-ir.com -

Просить захисту ліс

Екологічний саміт в англійському м.Глазго 2 листопада 2021р. підняв проблему зникнення лісів на планеті і прийняв план зупинити в найближчі 9 років вирубку лісу на планеті.
За оцінками вчених через зміни клімату постраждає 1 млрд людей. На полях саміту виступав і Президент України В. Зеленський.
Україна співробітничає з Європейською конференцією міністрів, відповідальних за просторове/ регіональне планування (СЕМАТ) і має виконувати рекомендації РЄ дані Україні 10 років тому. Їх ідея полягала у впровадженні керівних принципів сталого просторового розвитку.
Володимир Зеленський, зокрема, наголосив на екологічній катастрофі Кримських земель і забруднених донецьких ґрунтових вод, через затоплені шахти. У поданому нарисі штрихами коротко розглянемо взяті Україною попередні зобов’язання у сфері охорони природи, що торкаються Українських Карпат та їх реалізація і фактичні результати і причини позапланових рубок лісу.
Нещодавно Президент України В.Зеленський проголосив програму посадити три міліарди дерев в Україні. Зелені бігборди з текстом: «Посадимо ліси разом» встановлені обабіч українських доріг. Заклики слушні, адже неозброєним оком, без гелікоптерів, проїжджаючи Воловеччиною Закарпаття та сусіднім, Самбірським районом – на Львівщині, бачимо лисі пагорби і крутосхили, котрі потребують продуманого ландшафтно-лісогосподарського підходу до озеленення із залученням фахівців зі Львівського національного лісотехнічного університету, які вкажуть стійкі до хвороб і шкідників породи дерев, відновлять попередній біогеоценоз, що перешкодить зміні клімату, і, водночас, привабить туристичний бізнес у ці гірські села, що за останні 20 років різко занепадають. Адже від туристичного бізнесу поступлення в місцеві бюджети в рази більші ніж від продажі лісу .
Місцевим ОТГ разом з лісгоспами необхідно перейняти досвід країн ЄС.
Вже цієї осені під керівництвом українських лісівників, як продемонстрували ЗМІ у окремих областях України, почали висаджувати в ґрунт маленькі саджанці дерев. Однак, темпи незначні і виконання трирічної програми під великим питанням.
Однак, щоб грандіозні плани В. Зеленського не стали прожектом, треба починати з малого − оберігати існуючі ліси Українських Карпат від неконтрольованих рубок під приводом санітарних рубок і продажі лісу-кругляка в Західну Європу. Згідно 23 саміту Україна-ЄС, нашу країну заставляють продавати ліс кругляк у Європу (Максі ТВ. Важливе Є.Мураєв 17.11.21.19.10.).
Як ми дізналися з телевізійної передачі 14 жовтня о 22.00 год. на каналі Україна-24, ведучого Д. Співака у розмові з журналістом про відновлення продажу лісу-кругляка з України за кордон. При цьому, ведучі автори телепередачі заявили, що Закарпаття тепер займає перше місце з продажу кругляка і неконтрольованих рубок під видом санітарних рубок. І прикривають згадані неподобства високопосадовці. Раніше перехідний (червоний) прапор губителів лісу почергово належав лісгоспам то І. Франківської то, відповідно, Львівської областей.
Однак, останнім часом там краще працюють екоактивісти, які часто висвітлювали в ЗМі такі неподобства, перекривають дороги лісовозам тощо. Автомобілісти, проїжджаючи карпатськими областями, бачать перевезення автотранспортом лісу цілий рік, навіть влітку.
У зв’язку з безладом в енергетичній сфері України, особливо в «Нафтогазі» та високими цінами на газ, села масово почали переходити на опалення дровами. Через що, за даними ЗМІ (Україна-24, «Велика п’ятниця»), ціна 1-го м. куб. дров зросла з 2-х до 4-х тис. грн. Ціна на ліс піднялася на 300%. Тож тепер не лише за вказівкою зверху «планово» рубають ліс. Директор Національного парку на Івано-Франківщині жаліється, що селяни довколишніх сіл через дороговизну газу і малі пенсії, для обігріву взимку, також крадуть ліс на дрова з Національного парку. З настанням заморозків спостерігаємо в гірських селах Українських Карпат більше третини домогосподарств не споживали газ для опалення ще в минулому році, коли він (газ) був порівняно дешевшим ніж зараз, а цього опалювального сезону більша половина сільських осель буде використовувати дрова. Мало того, на Закарпатті, в низинних районах, де в теплицях раніше використовували газ, нині масово скуповують дорогі дрова для обігріву теплиць через що зросли ціни на деревину в лісгоспах. І між лісгоспами йде негласне змагання продати чим більше дров за високими цінами для власників теплиць, які мають гроші. Тож, за прогнозами спеціалістів, ціни на тепличну продукцію в наступному році щонайменше зростуть на 20%.
Тож і не дивно, що на Закарпатті тепер відбувалися і неконтрольовані рубки під видом санітарних рубок. І прикривають такі неподобства за свідченнями ЗМІ, високопосадовці.
Тож зрозуміло, що головам і депутатам сільських ОТГ, які повинні дбати про «оптимізовані» об’єкти соцкультпобуту, та й громадяни пенсійного віку, з мізерними пенсіями, треба було вже влітку домовитись з місцевими лісгоспами дозволити контрольовану заготовку дров з малоцінних порід дерев.
Натомість місцеві ОТГ могли б допомогти трудовими ресурсами з виконанням озвученої президентом України програми озеленення в т.ч і Карпат, а це не лише посадка, але і догляд і прочистка від драчок впродовж хоча б 5-и років.
Як відзначив депутат ВР попереднього скликання Д. Добродомов, коли їх депутатська комісія розглядала проєкт закону про заборону експорту лісу-кругляка, то посольства західних країн, в т.ч. Польщі і Китаю виступали проти прийняття такого закону ВР України.
Як відомо, лісистість території України становить лише 14%. У той же час в окремих західних країнах вона досягає 49%. Якщо Заходу потрібна деревина то нехай їхні інвестори вкладають у деревообробну галузь на території України. Зараз, де-юре, ліс-кругляк не можна експортувати, а де-факто, це відбувається.
Ми бачимо у нас на Закарпатті, як процвітають окремі переробні підприємства з іноземним капіталом, які навіть не виготовляють кінцевий продукт, а лише вивозять дерев’яні бруски за кордон. При цьому маємо зайнятість місцевого населення. А якщо пригадати радянські часи, то лісопереробна галузь приносила в бюджет значні кошти. Бо ж виготовляли кінцевий продукт − меблі з високою доданою вартістю.
Велике інтерв’ю з Д. Разумковим на телепрограмі «Народ проти» 28 жовтня о 20.30 год. на телеканалі «Україна-24», в якому було озвучено, що Кабмін буде визначати по областях скільки рубати лісу. І, згідно відкритого мораторію, продаватися на експорт лісу-кругляка. Заборона діятиме лише на червонокнижні дерева.
Можемо пригадати недавні скандали висвітлені європейськими ЗМІ, коли в Румунських Карпатах екоактивісти виявили незаплановані санітарні рубки лісу. У нас, в Україні, подібні махінації сприймаються буденно. Пригадаймо, що за часи незалежності прийняли закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.». Україна взяла на себе зобов’язання у рамках участі в конвенціях «Про охорону біологічного різноманіття» та «Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі», наближення стану довкілля до стандартів Європейського Союзу. В останні роки ВР України мало приймала екологічних законів, а жаль. Адже ще неврегульовані закони про сміттєзвалища і кінцеву утилізацію відходів. Тож не лише на територіях новоутворених ОТГ виникають неконтрольовані сміттезвалища, але й неподалік туристичних маршрутів і навіть на горі Говерла туристи залишають за собою залишки т.з. «цивілазації» у вигляді неприбраних пластикових відходів. А що вже казати про щорічні тонни пластикових відходів, що пливуть річкою Тисою і на кордоні з Угорщиною їх виловлюють.
Тож сортування відходів і будівництво сміттєпереробних заводів – проблема №1 і у нас на Закарпатті.
Наступна проблема − застарілі, або відсутні взагалі очисні споруди в ОТГ та в санаторно-туристичних закладах всього Карпатського регіону на території України, відходи від яких спускаються в річки, з яких нижче сільські громади беруть воду для населення.
Нам треба використовувати німецький і швейцарський досвід та їх суворі підходи до охорони довкілля.
Зараз в стінах ВР знаходиться проєкт закону «Про відходи» і у кінці листопада має відбутися його друге читання.
А як же бути зі співробітництвом України з Європейською конференцією міністрів, відповідальних за просторове/ регіональне планування (СЕМАТ), та рекомендаціями РЄ, дані Україною 10 років тому, ідея яких полягала у впровадженні керівних принципів сталого просторового розвитку. Де простір розглядається як складна біо-соціо-економічна система, яка, завдяки своїм диференційованим особливостям, активно впливає на вибір рішень щодо напрямів та інтенсивності використання простору.
Однак, ми забуваємо про дедалі зростаючу роль територіального планування, участь і залучення громадськості.
Тепер дещо про співробітництво України з Європейською конференцією міністрів, відповідальних за просторове/ регіональне планування (СЕМАТ), яка працює над завданням забезпечення сталого територіального розвитку Європейського континенту. Хочу нагадати, що на 15-ій сесії вищеназваної конференції, яка відбулась у липні 2010 р. і була присвячена обговоренню теми: «Майбутні виклики: сталий просторовий розвиток Європейського континенту у світі, що змінюється». Серед семи тематичних блоків, відповідно до їх важливості, у цьому десятилітті у контексті виникнення територіальних викликів, зауважимо тільки деякі, а саме:
п. 5.Зміни клімату та заходи, спрямовані на запобігання природним катастрофам у територіальному вимірі;
п.6. Роль політики просторового розвитку для забезпечення стійкого життєздатного людського середовища та ландшафту.
У цьому розділі Захист навколишнього середовища є одним з пріоритетних напрямів діяльності національних урядів держав членів РЄ. Довгостроковий характер політики територіального розвитку з визначенням можливих заходів на користь захисту довкілля. Внесок політики територіального розвитку у захист ландшафтів.
Конкретизуючи вищенаведене візначимо впровадження ініціативи щодо сталого просторового розвитку в басейні ріки Тиса, яку було підписано Угорщиною, Румунією, Сербією і Чорногорією , Словацькою республікою та Україною у 2003 р.
На жаль, не всі програми виконуються.
А як це співставити з Екологічним самітом в англійському м.Глазго 2 листопад 2021р. та засіданнями 20-ки лідерів найбільш розвинутих країн про запобігання змінам клімату і потеплінням на планеті і бажанням України вступити в Євросоюз.
А згадаймо відміну від багатьох пропонованих Україні змін законодавства в різних галузях економіки , що привело Україну до деіндустріалізації та «вимивання» з держави трудових мігрантів, які піднімають економіку країн ЄС і перетворюють нашу державу в колонію, яка продає не лише ліс кругляк , але й зерно за кордон. Однак, збереження природи слушне для нас. А тим хто просить на експорт ліс кругляк − показати дулю.
Звичайно, ми не можемо скоро відмовитись від атомної енергетики і вугілля, однак вітряки в Закарпатських Карпатах нам не потрібні. Ліси просять допомоги і ми всією громадою збережемо екологію і красу Українських Карпат.
Якщо згадати, хто в часи «злочинного режиму» крав ліс, то, звичайно, грошові потоки від продажі лівого лісу, контролювалися зверху. А тих, хто хотів увійти в цей незаконний бізнес, за вказівкою розоряли податківці. Однак, були і позитивні дії місцевої влади по захисту громадян і запущення газових котелень при значній заборгованості за газ. Коли на початку опалювального сезону 2003-2004 рр. з Києва приїхав представник «Нафтогазу» і опломбував у Ужгороді кілька котелень, за вказівкою з «обласного білого дому» цього пломбувальника працівники обласного МВС арештували і помістили в ізолятор, а пломби зірвали і котельні працювали. А вже наступного дня обласна влада домовлялась з Києвом про наступне погашення боргів.
Невже і тепер, після «помаранчевої революції» та теперішньої «зеленої» владобільшості нічого не змінилося в нашій області з незаконними рубками і вивозом лісу-кругляка за кордон? Пригадаймо, як вирішувалися подібні питання збереження лісу на Закарпатті сімдесят років тому за радянської влади.
Як відомо, вже в 60-х роках 20-го ст. завдяки натхненній праці наших краян, державних інвестицій в окремі галузі виробництва та частковим кадровим забезпеченням спеціалістами, Закарпаття славилось своїми досягненнями в галузі сільського господарства та лісової промисловості. Проголошений лозунг: «посадити в області сто тисяч га садів і виноградників» був виконаний вже через десять років − в 70-х роках 20ст. Нарешті настав час зменшити вирубку лісу, щоб зберегти його для прийдешніх поколінь. Треба було узаконити розрахункову лісосіку. І керівництву області вдалося переконати комісію науковців з Москви, очолювану академіком Анучином, врятувати лісове багатство Карпат в 1961р.
Пригадаймо, що ліс-кругляк сплавляли по річках Карпат до міст Австро-Угорщини у 19 ст.. Однак, уже на початку 20 ст., повсюдно, в т.ч і в с. Довге, а пізніше за часів Чехословацької республіки в 20-х роках в с. Кушниця працювали лісопилорами і вузькоколійкою вже перероблений діловий ліс і дошки відправлялися до кінцевого споживача. Багато людей було зайнято на переробці лісу, адже він був основним бюджето- утворюючим фактором в даних місцевостях. Подібні пилорами, побудовані Австрійським бізнесом, діяли і на території наших сусідів − у Польщі (Львівська обл.) Щодо охорони лісу то в ті часи браконьєрів і крадіїв лісу наказували суворо.

Василь Гецко,
архітектор м.Ужгород.