Середняк
Йде русин із базару,
Тяжко ступать, неборак.
Дві тайстри несе на плечах
В жебі’ся зостав гривняк,
Сам себе так потішає:
− Ни богач я, й ни бідняк;
Тайстра спереду і з-заду,
Я, людкове, середняк!
Таких много межи нами,
Несеш сітки в двох руках –
Середняк’ись, хоть’ся верташ
Без копійки у жебах.
Коштури
Из палати санітарка
Забирає коштури,
А Иван ів: − Гий, небого,
Ти несеш ото куди?
− Зарас дохтор сюди прийде
И рахунок принесе,
Но боиться, што коштур ваш
Йому голову знесе!
Булі
Сотворив Всевишній булі
Із жалю до бідаків –
Най и вни здиравуть кожу
Проклинаючи панів.
Зависоке сонце
−Завісь цуру йсю на сонце,
Бо я не встигаву.
Син шіковно ся вернув
−Я ни досягаву…
Ушливый
Но й противна жона была
В конюха Гаврила.
Так ги гадина шипіла:
«Ушливый, ушливый».
Терпів, терпів чоловік,
Што йому чинити?
Жити більше так ни мош,
Рішив утопити.
Прала жона на ріці
Увін тихо’ся пудкрав,
Свиснув ззаду ї багром,
Плеск води роздався.
Вшитка была у воді,
Глубоків, топилася,
Но лящала на всый світ:
– Ушливый, ушливый!
Товди щи раз ї притис,
Подержав, – втопилась,
Лем перста їв над водов
Щи уши трощили.
Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово
