Версія для друку Версія для друку

Щоб добре зимувати, треба корм мати

Існують різні умови утримання та загодівлі бджолосімей, різна якість та придатність кормів у різні періоди сезону. Тому варто обирати найбільш ефективні технології саме для своєї пасіки. Водночас, набуваючи досвіду, можна створювати нові способи чи технології.
Підготовку до загодівлі бджіл на зиму розпочинають із вибору корму для зимівлі сімей. Існує три види вуглеводних кормів, кожен із яких може бути придатним для загодівлі на зиму: натуральний квітковий мед, перероблений бджолами цукровий сироп та цукровий інверт (попередньо перероблений без участі бджіл).
Перед загодівлею варто створити такі умови, щоб бджоли, які зимуватимуть, не брали участі у формуванні зимових кормових запасів. Тобто, у період, коли ці комахи вийдуть із розплоду і активують здатність переробляти цукровий сироп, сім’ї вже повинні мати повний запас зимових кормів. У деяких випадках краще залишати бджолам для зимівлі необхідний запас меду (якщо він є у вуликах), а не підгодовувати сім’ї цукровим сиропом.
Переробка цукрового сиропу зазвичай негативно впливає на бджолосім’ї з високим рівнем ураження вароатозом. Тому обробка бджіл від цієї хвороби має завершитися ще до початку зимової загодівлі сімей. У зовні нормальних бджіл, які були уражені кліщем у дорослому віці чи на стадії розплоду, значно гірше розвинені глоткові залози. Саме ці залози беруть участь у переробці сахарози цукрового сиропу до простих цукрів.
Для бджіл, уражених кліщем, переробка цукрового сиропу – додаткове навантаження. Тому при високому рівні ураження вароатозом краще для зимівлі штучні інверти.
Такий корм має перевагу, якщо його порівнювати з цукровим сиропом. Адже він уже перероблений – розкладений до моноцукрів – глюкози та фруктози. Тому й бджолам не доводиться додатково витрачати енергію на його переробку. Комахи не зношуються і входять у зимівлю у кращому фізіологічному стані.
Рекомендована кількість вуглеводневого корму для зимівлі бджолосімей залежить від типу вулика та кількості щільників, обсиджених бджолами. Передбачена норма становить 1,6-2 кілограми запасу корму на один щільник. Цей запас включає згодований із сиропом цукор і залишений у гнізді мед. За умови м’якої зими з відповідно помірною температурою можлива зимівля сімей на зменшених приблизно на 15%, порівняно з рекомендованою кількістю кормових запасів. Однак, навесні може бути потреба їх поповнення.
Достатнім рівнем загодівлі вважається досягнення такого стану, коли майже повністю заповненим кормом будуть крайні щільники. Деякі пасічники годують бджіл до того часу, поки комахи не перестануть вибирати сироп із годівниць. Це, зазвичай, спричиняє надлишкову загодівлю сімей, що не є рекомендованою. Тоді майже всі комірки щільників заповнені переробленим цукровим сиропом. Бджоли для формування клубу мають лише між рамкові вулички.
Останніми роками довга й тепла осінь провокує маток до тривалого періоду червління. Найкраще, якщо матка припинить червити до кінця третьої декади серпня або до кінця першого місяця осені в сім’ях вже не буде розплоду. На практиці матки відкладають яйця навіть до початку жовтня, але у невеликій кількості. Це спричиняє помітне зменшення зимових кормових запасів у гніздах сімей. Аби цьому запобігти, можна розпочинати завчасну зимову загодівлю – згодовувати бджолосім’ям одноразово більші дози цукрового сиропу.
Якщо після закінчення загодівлі виявляється, що кормових запасів є з надлишком, то щільники із запечатаним кормом і не зайняті бджолами найкраще забрати з вулику. Їх зберігають до весни для використання у сім’ях, де кормові запаси протягом зимівлі суттєво зменшилися. Незапечатані щільники можна також розмістити за заставною дошкою, щоб бджоли, за необхідності, могли перенести корм до гнізда.
До середини жовтня пасічник також повинен запобігти бджолиним крадіжкам. У другий місяць осені варто подбати про благоустрій території пасіки – висадити кущі та дерева.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Ваш отзыв

Ваш коментар