- Нове життя - https://nz-ir.com -

Мир і війна

Скільки існує світ – стільки й існують війни. Світ ділили, переділяли і знову ділили. Жодна держава не існує вічно: то приєднується до чогось, то відділяється, то її знищують. Іде безкінечний переділ світу. І за цими глобальними катаклізмами хтось стоїть, комусь хочеться все захопити, підпорядкувати собі, володіти. На жаль, війни роблять не народи, а лише окремі постаті. Стільки історій існує про те, як із-за дрібниці починалися кровопролиття. Так легко підрубити на національну ворожнечу – і так важко зупинити кровопролиття. А життя у людини лише одне, і воно не повториться. Ніхто не має права забирати життя іншого, бо немає більшої цінності у світі, ніж людське життя.

Постійно на земній кулі йдуть війни. Кожен день хтось десь воює, помирає. Для всіх навіть співчуття не вистачить. Найбільше болять людині війни на її території. Наш народ не любить сам розпочинати війни, він ніколи цього не робив. Але він і не вміє себе захистити. А це погано.

Моя Україна не любить війн, вона не кривава. Це дуже добре, нехай хоч матері спокійно сплять. Але і такою терплячою теж не можна бути. Адже ми зараз не живемо, ми існуємо, щоб не померти. Це дико після стількох років цивілізації, при такому розвитку культури, при наявності такої історії. Адже існують світові закономірності. Мабуть, ми переживаємо зараз сутужні роки. І не може бути, що ніколи нічого не зміниться. Зміниться обов’язково! Шкода лише, що наше життя уже пройде.

Татьяна Стільник,

     студентка І курсу відділення журналістики філологічного факультету УжНУ