Версія для друку Версія для друку

ПЕРСПЕКТИВА ВІКОВІЧНОГО ХРАМУ

Нещодавно громада храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ в присілку Новоселиця села Ільниця приступила до виконання важливого етапу облагородження прилеглої території. Під керівництвом голови парафіяльної ради Василя Васильовича Волошина за допомогою найбільш активної частини прихожан та робітників спеціалізованої організації із сусіднього Берегівського району розпочали вирубку старих дерев на подвір’ї церкви.
Попередньо, 25-го жовтня цього року працівниками Хустського районного управління ГУ ДСНС України у Закарпатській області проведено профілактичне відпрацювання даного населеного пункту. Рятувальниками, зокрема, було встановлено, що у зв’язку з досягненням вікової межі, дерева на подвір’ї знаходяться у аварійному стані, що може призвести до надзвичайної ситуації і загрожувати життю і здоров’ю людей та пошкодження пам’ятників, розташованих на прилеглій території кладовища.
Сім місяців тому громада переобрала свої керівні органи. Її головою став поважний прихожанин Василь Васильович Волошин. Оновлення призвело до позитивних зрушень у повсякденному житті та наочному відновленню як самого храму, так і оточуючого ландшафту та території. Серед чисельних змін найбільш помітними стала заміна великих спеціального виготовлення вікон на торуні церкви. Роботи були дорогими у кошторисному вимірі, але, якщо судити по намічених перспективних планах, то це стало тільки своєрідним стартом у перспективі реконструкції храмового комплексу. Наступний етап, який взялася долати громада та її «двадцятка», очолювана Василем Васильовичем, – облагородження території. Як уже згадувалося вище у тексті, виконуючи положення директивних документів ГУ ДСУНС у Закарпатській області та органів місцевого самоврядування, взялися за вирубку аварійних вікових лип.
Окрім більше трьох десятків найбільш активних, мобільних і працьовитих прихожан Ільницького православного храму Пресвятої Богородиці, до цієї надзвичайно відповідальної і складної справи залучили відповідних спеціалістів – арбористів та кранівників.
Декілька днів роботи і віковічні липи, що уже несли потенційну загрозу людям та храму і його довколишнім спорудам, надзвичайно безпечно і акуратно були зрізані та складовані.
Як зазначив при нашому короткочасному спілкуванні голова «двадцятки» Василь Волошин – це важливий, але етап у подальшому облагородженні храму і прилеглої його території. Так серед перспективного, ініціативна група громади запланувала зміцнити залізобетонні укріплення церковного подвір’я та висадити різноманітні молоді деревця, зокрема, липи та вічнозелені туї, що привнесе у оточуючий ландшафт двохсотлітньої ільницької церкви сучасний і модерний колорит.
Новообране керівництво громади храму ставить перед собою доволі амбітні цілі – зробити його одним із найбільш ошатним на Іршавщині.

Судячи по тому, що за цю благородну справу взялася найбільш енергійна, творча і відповідальна частина прихожан, під керівництвом досвідченої у різних сферах людини, громаді це удасться.
– Серед першочергових наших завдань, які ми поставили перед собою, – ділиться задуманим Василь Васильович, – це – оновити дах на споруді церкви, якому вже більше сто років. Уже виготовляється необхідна технічна документація.
Аби підтвердити вагомість наміток громади, озвучених В.В. Волошином, достатньо навести хоча б кілька коротких штрихів із його життєпису. У свій час Василь Васильович доволі успішно очолював один із найбільш відповідальних відділів – збуту і постачання такого потужного навіть у масштабах України підприємства як Закарпатський завод ВДМО, що базувався у Ільниці. Згодом доля дала йому можливість доволі успішно проявити себе у працевлаштуванні наших земляків за кордоном. Тепер займається улюбленою справою вдома, надаючи при цьому можливість паралельно заробляти на прожиття і багатьом землякам.
Така коротка хроніка залишила поза описом духовну частину життя голови «двадцятки» Ільницького православного храму Різдва Пресвятої Богородиці. Цілком можливо, що ця скромна і подвижницька у справах людина дасть згоду і на оприлюднення цієї частини свого життя. А відтак більш розлогою буде оповідь і про всю громаду.

Михайло ІСАК.

Ваш отзыв

Ваш коментар