Версія для друку Версія для друку

Остання мандрівка його душі

Недільного ранку, 12 вересня, район облетіла сумна звістка – не стало відомого в краї організатора дитячого туризму, педагога, товариша, колеги і просто хорошої людини Осійського Олександра Денисовича.
Підступна і невблаганна хвороба не дала Тобі шансів на життя і завчасно забрала у останній похід на небеса. Для багатьох із нас це стало несподіванкою, хоча ми знали про страшний діагноз та все одно вірили, що недугу вдасться перемогти. Вірили, що твій оптимізм, життєрадісність, всебічна підтримка сім’ї, друзів та колег зможе зробити диво. Та дива, на превеликий жаль, не сталося…
Для багаточисельних друзів, колег та, навіть, вихованців-учнів ти був просто «Денисович». І це не було панібратство – скоріш за все – повага і беззаперечний авторитет, який ти здобув своєю наполегливою працею та всесторонніми знаннями. Свою життєву дорогу торував сам і не завжди вона була легкою: ти був на виду у всіх, але багато чого залишилося «поза кадром». І сьогодні якраз є така нагода, щоб про це згадати.
30 липня 1975 року у родині Осійських народився хлопчик, якого назвали Олександром. У школі зарекомендував себе старанним учнем, мав серед однолітків беззаперечний авторитет і це проявилося в тому, що два роки поспіль очолював учнівське самоврядування. Неодноразово нагороджувався грамотами та подяками дирекції тодішньої Іршавської ЗОШ І-ІІІ ст. №1. Був активним учасником туристичного гуртка від Іршавської станції юних туристів, який під керівництвом педагогів Й.П. Дерзяка та В.В. Остапчука працював при школі. Напевно, саме у ці роки і прищепилася любов до туризму, що в подальшому і визначило життєвий шлях.
Після закінченню школи у 1992 році вступає до Львівського державного університету імені Івана Франка на географічний факультет. Навчаючись, брав активну участь у громадському житті факультету, чисельних експедиціях, дослідженнях та спортивних змаганнях. Паралельно з навчанням у ЛДУ, пройшов підготовку при військовій кафедрі та отримав звання офіцера запасу.
Закінчивши у 1997 році університет і отримавши диплом вчителя географії, повертається до Іршави, де влаштовується на роботу керівником гуртків Іршавської райСЮТур.
У 1999 році одружується на своїй університетській однокурсниці Лесі Романівні та переїздить на Львівщину. Тут працює вчителем географії у школі села Дуліби, Стрийського району. Але бажання повернутися додому на Закарпаття все ж таки перемогло, і молода сім’я на початку 2001 року повертається до Іршави. Невдовзі Олександра Денисовича призначають на посаду вчителя географії до рідної школи, де паралельно ще викладає і предмет «Захист Вітчизни». Поряд із роботою в школі, за сумісництвом трудиться керівником гуртків Іршавської райСЮТур, де, у позаурочний час, активно пропагує серед учнів здоровий спосіб життя – туристичні походи, спортивні змагання та прививає любов до рідного краю. За короткий час зарекомендував себе високопрофесійним та вмілим організатором туристсько-краєзнавчої роботи і тому у 2003 році керівництво районного відділу освіти призначає його заступником директора районної станції юних туристів. На цій роботі Олександр Денисович здобув авторитет невтомного ентузіаста, організатора та професіонала вищого класу. Саме з дитячим туризмом у більшості і асоціюється пам’ять про нього.
Скупі і лаконічні рядки з робочої характеристики свідчать: «… Під керівництвом Олександра Денисовича традиційно з 2003 року проходять районні змагання з туристського багатоборства «Кубок Іршавщини;
… Осійський О.Д. входить до складу збірної команди Закарпатської області на Всеукраїнських змаганнях зі спортивного туризму (2007 р.) та чемпіонату України зі спортивних походів (2008 р.);
… У 2008 році обраний членом атестаційної комісії при районному відділі освіти. Враховуючи педагогічний досвід та професійний рівень, його призначають постійним членом районної комісії з оцінювання знань учнів-учасників районних олімпіад, а протягом 2003-2007 рр. був членом аналогічної комісії обласного рівня;
… У 2011 році йому присвоєно звання судді І-ї категорії. Входив до головної суддівської колегії на посаді начальника дистанції «Крос-похід» під час проведення 41-го чемпіонату України серед юніорів з пішохідного туризму;
… У вересні 2012 року очолював команду Закарпатської області під час змагань на Кубок ЦК профспілки працівників освіти і науки України зі спортивного туризму;
… У листопаді 2012 року, під час проведення Всеукраїнського семінару завідуючих відділами спортивного туризму, провів практикум «Застосування інноваційних комп’ютерних технологій при підготовці юних туристів до походів»;
… літом 2015 року під час 4-го чемпіонату України з велотуризму входив до головної суддівської колегії як заступник головного судді по дистанції «Велораллі»;
… На Всеукраїнських зльотах юних туристів-краєзнавців очолював суддівську бригаду (заступник головного судді) комплексного туристсько-краєзнавчого маршруту, що був найскладнішим і найвідповідальнішим видом програми змагань;
… розробив туристичний маршрут «Стежками Зачарованого краю», які представляли Закарпатську область на Всеукраїнському конкурсі методичних матеріалів туристсько-краєзнавчого напрямку;
… Багато років очолював команди вчителів та молоді району на обласних зльотах зі спортивного туризму, які виборювали призові місця. З числа педагогів підготував трьох кандидатів у майстри спорту зі спортивного туризму. Більшість його вихованців мають 1-й спортивний розряд зі спортивного туризму та спортивного орієнтування. Вихованка Вікторія Соломка стала кандидатом у майстри спорту України з туризму, а вихованка Олександра Осійська – бронзовим призером під час 4-го чемпіонату України з велотуризму та виборола 1-ше місце у секції «Географічне краєзнавство» під час ІХ-го Всеукраїнського зльоту юних туристів-краєзнавців.»
За цими сухими рядками робочої характеристики прихована твоя титанічна робота професіонала, який, жертвуючи власним часом, здоров’ям, сім’єю та родиною, невтомно працював на педагогічній та туристсько-спортивній ниві.
Ти став співавтором карти-довідника по Іршавщині, виданої державним науково-виробничим підприємством «Картографія»; твої багаторічні напрацювання вилилися у довідник туристичних маршрутів Іршавщини підготовлений Іршавською районною організацією регіонального розвитку. Уміння бачити і цінити красу рідного краю привели тебе до обласної Спілки фотохудожників Закарпаття, де захоплення відобразилося у чисельних світлинах, які неодноразово демонструвалися на обласних та міжнародних виставках.
А до цього всього хочеться ще пригадати наші спільні походи «Іршавські мандри», сходження на гору Говерлу, полонину Кук, наукові конференції присвячені історії Карпатської України та Боржавської вузькоколійки, щорічні районні науково-дослідницькі конференції, зльоти, змагання, семінари, зустрічі та ще багато-багато іншого. І всюди ти був активним учасником, а часто і організатором-виконавцем. А з якою цікавістю слухали твої розповіді чисельні туристи – гості нашого краю. Своїми знаннями ти захоплено ділився під час екскурсій і слухачі ще довго із вдячністю згадували харизматичного вчителя-екскурсовода.
Ти легко, невимушено, а головне, щедро дарував свої знання, був готовий підказати, а при потребі терпляче ще і ще раз навчати, розповідати, показувати. Ми могли сперечатися по деяким питанням, де кожен відстоював свою думку. Але ці «суперечки» стосувалися тільки робочих моментів. А в буденному житті ти залишався простим, щирим колегою та другом, який завжди був готовий підставити своє плече. Саме таким ми тебе і запам’ятали. Саме таким ти залишишся у наших думках-спогадах.
Спочивай, друже, з миром. А ми берегтимемо пам’ять про Денисовича – невтомного трудівника на ниві дитячого туризму Іршавщини, який передчасно пішов небесними стежками.
P.S. Людина живе доти, доки про неї пам’ятають, а вчитель живе у своїх учнях. Цю аксіому сьогодні підтвердив колишній учень Денисовича – Іван Жідов. За його ініціативи та за активної підтримки голови Федерації спортивного орієнтування України в Закарпатській області Георгія Фечо, 16 жовтня 2021 року в Іршаві відбувся чемпіонат Закарпатської області на коротких дистанціях зі спортивного орієнтування. І примітно, що ці змагання були присвячені пам’яті невтомного трудівника на ниві дитячого туризму Олександра Денисовича Осійського.

Від імені колег, друзів
та вдячних учнів.

Ваш отзыв

Ваш коментар