Версія для друку Версія для друку

Байка й прибабайка

Некролог
Лисиця-хитрунка та Вовк
Невинного Зайця задрали,
А потім в газеті зеленій
Некролог такий підписали:
«Сумуємо щиро за ним
І біль поділяєм з родиною,
Він добрий був, щирий, прямий
З великої букви Твариною.
Та лихо стряслося нежданно
І як він в ті нетрі забрів?
Прийміть співчуття найщиріші
Від Вовка й Лисиці – кумів.
Шановна скорботна родино!
В тяжкий й жалобний цей час
Запевнення наші прийміть,
Що ми не забудем про Вас».
***
Так і сталось
Всього за півроку
Із сімейства нещасних косих
Незабутих Лисицею й Вовком
Вже нікого не було в живих.

К’ібіні на мандоліні
Всі казали – цей мовчун
Тридцять слів не знає,
Як Еллочка-людожерка,
Бендерова краля.
Якось його розізлили,
Боже, що тут сталось!
Наче бомба хіросімська
В хаті розірвалась.
Мат заввишки з башту Ейфеля,
Ширина − безкрая
Довжина кілометрова!
Та усе він знає:
Небо, Бога, його Сина
І чорта з рогами,
На додаток його діток
І мамину маму.
Переливи грізних матів,
Як на мандоліні,
Чергувалися рефреном,
К’ібіні, к’ібіні…

Михайло ЦІЦАК, с.Імстичово.

Ваш отзыв

Ваш коментар