Версія для друку Версія для друку

Річниця світлої пам’яті колеги

Рівно рік тому, 1 жовтня 2020 року, зупинилося серце учителя біології та хімії Нижньоболотнянської гімназії Кормош Ганни Василівни. Вона так любила і цінувала життя, раділа кожній хвилині, наче передчувала, що не зустріне навіть 60. Підступна хвороба вирвала її з-поміж нас, не дозволивши провести свій останній урок.
Ганна Василівна щоденно поспішала до школи, ділилася своєю майстерністю, уміннями і знаннями. У закладі кожна сходинка ще пам’ятає її кроки. Кожен клас ще чує голос учителя, яка серце і душу віддавала дітям. Вогником любові запалювала у душах дітей потяг до знань. Запалила, а сама тихо відійшла за межу. Ступила у вічність, з якої вже не повертаються.
Ми її пам’ятаємо мудрою людиною, твердою у своїх переконаннях. Романтичною, веселою і виваженою. Щирою і людяною. Доброю християнкою. Гарною дружиною і мамою. Освітянкою, яка писала золоті сторінки учительської мудрості.
Бог забирає найкращих. Жодні слова не висловлять наш смуток.Словами важко загоїти рану від втрати. ЇЇ уроки та добрі справи завжди будуть сильніші за смерть.
Горбок землі мовчить,
як все довкола
і огортає душу тихий жаль,
що не побачимо ніколи
ні Твою радість, ні Твою печаль.
Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич,
сама печаль повисла над землею.
У світі серед безлічі облич
вже не зустріти усмішки Твоєї.
Не заросте ніколи та стежина,
що провела Тебе в останню путь.
Похилиться зажурена калина
і добрим словом люди пом’януть.
Вічна память!

Ваш отзыв

Ваш коментар