Версія для друку Версія для друку

«Для мене музика – це все!»

І, справді, у житті Юрія Егреші музика з’явилася досить рано – із 6 років, та тісно супроводжує його й до сьогодні. Це саме той випадок, коли дитяче захоплення, інтерес переростає в професію й улюблену справу. Хлопець опановував гру на трубі спочатку в Іршавській ДШМ під керівництвом І.І. Кули, далі в Ужгородському музичному фаховому коледжі ім. Д. Задора, де й провів найкращі роки свого студентського життя. Після навчання Юрій залишився працювати в Ужгородській ДМШ №2, а також грав у філармонії й обласному музично-драматичному театрі.
Та, все ж таки, він вирішив не зупинятися на досягнутому, і вже у 2012 році вступив до Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, а далі ще й отримав ступінь магістра в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника: «Із четвертого курсу музичної академії у Львові почав гастролювати. Перші поїздки були в Польщу разом із симфонічним оркестром, далі три роки грав опери у Англії, Ірландії, Шотландії, Турції, виступав в Угорщині у цирку ім. Ріхтера Флоріана. Із 2019 року вже працюю на кораблі».
Завдяки музиці, Юрію вдалося побувати у 11 країнах світу, побачити Карибські та Багамські острови, та, навіть, Бермудський трикутник. Здавалося б, що може бути важкого в такій роботі. Та ті, хто хоча б раз намагався опанувати якийсь музичний інструмент – можуть зрозуміти, наскільки це титанічний труд. Достатньо хоча б на хвилинку уявити, що ваші легені повинні працювати як компресор, постійно контролюючи глибину і тривалість дихання. Додайте до цього постійний слуховий контроль, щоб не «збитися» з ритму. І візуальний, де одне око весь час дивиться в ноти, а інше – на диригента. Все це потрібно робити одночасно, натискаючи при цьому необхідні клапани на самому інструменті: «Труднощі є у всіх сферах. Хтось займається музикою для себе, щоб провести так свій час і відволіктись від рутини, хтось доходить до певного рівня і йому там комфортно, і є ті, які вдосконалюють свої навички все життя, тому що завжди є до чого прагнути.
Всі відомі професійні музиканти, особливо джазові, ніколи не переставали вчитися музиці, тобто нема такого, що ти дійшов до певного рівня, і все. Існує настільки багато різновидів, жанрів, стилів а також інших інструментів, які теж можна вивчати». Юрій надає перевагу джазовому звучанню, та опановував у різні часи ще й напрямки класичної, симфонічної, оперної та сучасної гри.
Можу однозначно стверджувати, що музика людині необхідна. Вона дозволяє зануритися в світ безмежних фантазій, дає можливість відчути душевну гармонію, відпочити та відновитися. Це особливий світ, який пробуджує сама людина, той світ, звідки вона виходить з новим життєвим стимулом і з потужною енергією. Саме без таких відчуттів не проживе жоден музикант: «Для мене музика – це все! Багато разів мені казали: «Ти можеш вийти із музики, але вона від тебе ніколи не піде». Я працював у різних сферах, щоб відчути як це, і мене завжди тягнуло повернутись! Були, звичайно, моменти, коли думав кидати музику, але це як певний урок, після якого стає краще, через цей етап треба просто пройти. Надалі в майбутньому хочу ще більше розвиватись та вчитись новому».

Богдана РЯБЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар