Версія для друку Версія для друку

Фальсифікація меду

Чомусь вважається, що це явище – то «досягнення» нашого часу. А, виявляється, що ні! Бо навіть 100 років тому траплялися випадки виявлення фальсифікату, який продавали під виглядом меду.
Недавно з’явилася інформація, що у Вінницькій області надійшла до ТОВ СП «Мед Поділля» на його склад на відповідальне зберігання партія меду в кількості 2858 кг з підозрою на фальсифікацію. На підприємстві провели службове розслідування і з’ясувалося, що заготівельник меду, який офіційно працює у штаті товариства, цей мед брав у Києві. Продавці, які запропонували партію меду, виявилися не пасічниками, а посередниками. Коли запитали у продавця, де купував мед, то він розповів, що в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. Комісійно відібрали проби для лабораторного дослідження. У них був виявлений підвищений вміст оксиметилфурфуролу у 3-4 рази, а діастазне число – майже нульове. Такий мед є небезпечним і може становити загрозу для здоров’я людини.
Фальсифікація бджолиного меду, практикується торговцями в дуже значних розмірах. Звичайна патока змішується з якимось розчином, характер якого не з’ясований лабораторним дослідженням, і ця суміш, схожа за кольором на бджолиний мед, видається за натуральний мед. Фальсифікований мед, мабуть, збувається у великій кількості і в інших місцях. З метою недопущення до обігу фальсифікованого меду, було прийнято рішення про вилучення його та знищення на Калинівській філії ДП «Укрветсанзаводі».
Залишається тільки сподіватися, що така протиправна діяльність фальсифікаторів буде припинена відповідними держслужбами, і тому на стіл кінцевому споживачу такий небезпечний продукт не потрапить. Але встановити, скільки подібних спритників, які наживаються і на пасічниках, бо ж купують у них якісний продукт, а потім фальсифікують, і на покупцях, які нічого не підозрюючи купують «мед», який замість користі може завдати шкоди, сьогодні неможливо, адже не всі бджолопродукти проходять повну перевірку в лабораторіях.
У рамках проєкту «Стоп фальсифікат. Мед» у Дніпрі, Харкові, Львові та Києві на ринках, ярмарках і в супермаркетах були відібрані 29 зразків меду не лише українських виробників для перевірки у двох українських та одній німецькій спеціалізованих лабораторіях на фізико-хімічні та якісні показники, вміст антибіотиків, цукрових сиропів, інших домішок та пилку. Лабораторні дослідження тривали протягом місяця.
У Львівській лабораторії відібрані і закодовані зразки меду перевірялися на вміст антибіотиків. Якість і безпечність встановлювали фахівці лабораторії якості ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича». А фальсифікат взялися виявити спеціалісти однієї із двох лабораторій у Європі, де такі дослідження успішно проводять за унікальними технологіями, у Бремені (Німеччина).
Львівська лабораторія виявила антибіотики лише у медах пасічників. У більшості зразків виявили перевищений вміст оксиметилфурфуролу, який утворюється в результаті нагрівання меду вище 42 градусів. А у зразку бразильського меду взагалі не виявлено квіткового пилку, що суперечить нормативним вимогам до меду, які діють Україні.
Лабораторію у Бремені відкрили чотири роки тому спеціально для дослідження меду. Нині сюди щодня надходить близько сотні зразків меду як із Європи, так і з інших частин земної кулі, обладнання, яким укомплектована лабораторія, дає можливість досліджувати до 15 тисяч (!) речовин, які трапляються у медові. Та унікальність технології полягає у тому, що вона дає можливість виявляти найрізноманітніші домішки цукрових сиропів. Тамтешній хроматограф, вартістю 400 тисяч євро показав, що в 12 із 29 зразків є чужорідні цукри.
Загалом, висновок такий: із 29 зразків – у 13 не дотримані вимоги якості і безпечності, у 5 виявлені антибіотики, 12 містять цукрові сиропи. Більшість зразків не відповідають заявленому сорту меду. І лише у семи дотримані всі критерії якості.
Перевірка меду є продовженням боротьби з фальсифікатом, потрібно, щоб держава взяла це під свій контроль. Інший фактор – введення в оману споживачів з точки зору того, що вони купують. Потрібен закон, який би визначав термін «фальсифікат», а також заходи, які може застосувати контролюючий орган, і після з’ясування аналізу «меду» для притягнення спритних фальсифікаторів до судової відповідальності.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Ваш отзыв

Ваш коментар