Версія для друку Версія для друку

Нехай смуток ніколи не згасає у пам’яті

Кажуть, що людина живе доти, допоки її пам’ятають. А забувати про Шопу Івана Юрійовича, який працював на багатьох відповідальних роботах у спортивній родині Закарпаття, ми просто не маємо права. Чому? Бо те все, що він зробив, не згасає, а назавжди залишиться у пам’яті вихованців, колег, друзів.
Шопа Іван Юрійович народився 17 вересня 1948 року в селі Довге Іршавського району в сім’ї робітників.У 1955 році пішов у перший клас Довжанської середньої школи, яку закінчив у 1966 році.
В 1967 році був призваний в ряди Радянської Армії, де виступав за команду майстрів класу «А» «Динамо» (Хмельницький).Після закінчення служби в армії виступав за команду майстрів «Карпати» (Львів). «Шахтар» (Кадіївка), «Суднобудівник» (Миколаїв), «Верховина» (Ужгород), «Говерла» (Ужгород) та «Боржава» (Довге).
У 1980 році закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут ім.В.Г.Белінського.
З 1980 року працював у Іршавській районній ДЮСШ, а з 1989 року на посаді тренера з футболу.
З 2006 року – тренер Ільницького спортивно – гуманітарного ліцею.
Іван Юрійович вирізнявся непідробною простотою та рідкісною життєвою мудрістю. Не жалів власних сил та енергії для улюбленої справи. Глибоко сумуємо з приводу непоправної втрати. Невимовний біль наче ножем штрикає серце. Для нас він назавжди залишиться людиною з великої літери. Вічна йому слава і честь.
 Висловлюємо щире співчуття рідним, близьким і всім, хто знав покійного.
Сумуємо, пам’ятаємо…

Колектив Ільницького спортивно-гуманітарного ліцею.

Ваш отзыв

Ваш коментар