Через збільшення кількості захворювань, є висока ймовірність того, що школи знову переведуть на дистанційне навчання. Зокрема, ті, де немає 80-ти % вакцинованих вчителів. Багато батьків досить неоднозначно відгукуються в соцмережах за таку форму освіти.
Це підтверджує і велика кількість звернень на сайті електронних петицій України, де хтось з батьків просить розпочати дистанційне навчання, а інший навпаки – відмінити. Проте найбільшу кількість підписів зібрали дві публікації – 17370 і 7278 голосів із 25000 необхідних – саме про заборону освіти онлайн. У петиції, автором якої є В.В.Бесклинська, зазначаються чотири причини такого прохання: соціальна, функціональна, технічна і матеріальна, як їх називає сам ініціатор. Змістом першої є наступне: «…Але діти, особливо діти початкових класів, це дуже вразливі особистості, їм потрібно набувати навики спілкування з однолітками, освоювати правила поведінки в соціумі. Вдома, сидячи постійно за комп’ютером, чи іншими гаджетами, цих навиків вони не здобудуть». Важко не погодитися, що кожна дитина потребує спілкування, бо на те ми й соціальні істоти. Добре, що крім занять, у школяра є ще багато друзів та тих же однолітків за межами навчального закладу, що і дасть йому можливість набувати потрібних навичок.
Друга причина – функціональна: «Вчителі не зможуть передати всю суть уроку чи теми через комп’ютер. Адже дуже важливо для дитини дух школи, коли навколо гурт, однолітки та однодумці. Тоді і урок, і тема запам’ятовуються краще, і життя як в школі, так і поза нею, стає набагато цікавішим. Допомагати вчителям можуть батьки, але батьки, не вчителі. Вони можуть дати любов, домашнє тепло, родинний затишок, турботу і підтримку. Але вони не дадуть знання, які дає школа. Вони не зможуть правильно розказати і правильно донести до дитини ті чи інші теми уроків, як це вміють вчителі, з багаторічним досвідом роботи саме в класах».
Третя причина – технічна: «Не всі родини зможуть собі дозволити комп’ютер чи зручний для онлайн уроків пристрій. Не всі села та містечка зможуть мати якісний зв’язок для дистанційного навчання. Та більше, в деяких селах неможливо під’єднати сам інтернет, не кажучи про якість іншого зв’язку (3G,4G). А якщо в сім’ї двоє школярів, і тільки один старий комп’ютер? Коли навчатися другій дитині, якщо заняття йдуть одночасно? І навіть, коли з інтернетом все добре, то діти і так постійно знаходяться з гаджетами в руках. З введенням дистанційного навчання, діти просто будуть «жити в телефонах». І нехай підтвердять медики, що таке «життя в телефоні чи комп’ютері» погано вплине на фізичне та емоційне здоров’я дитини (погіршення зору, проблеми з емоціями та сприйняттям навколишнього світу, зайва вага тощо)». Проблема технічного забезпечення дійсно стала гострою не тільки для батьків, а і для самих вчителів, котрим також вперше доводилося вчитися опановувати спеціальні програми. Навіть, у нас на Іршавщині є багато гірських сіл, де до сих пір виникають труднощі з інтернет-зв’язком.
У четвертій причині йдеться про те, що у батьків з’являються проблеми з роботою, бо ті змушені залишатися вдома і вчитися разом з дитиною. Та автор правильно зазначає, що у кожного ці причини будуть різними, а це лише приклад декількох факторів, що ускладнюють процес здобування освіти онлайн. Державною службою якості освіти України було
проведено анонімне онлайн опитування серед учасників освітнього процесу
щодо якості освіти під час дистанційного навчання. У ньому взяли участь 273,564 тис. респондентів, із них близько 68 тис.
учнів 9-11-х класів, 158 тис. батьків та 47,5 тис. освітян (43 тис. учителів та 4,5
тис. керівників закладів освіти).
Загалом ефективність дистанційного навчання респонденти оцінили так:
67% керівників закладів освіти, які взяли участь в опитуванні, висловили
думку, що дистанційне навчання менш ефективне, ніж навчання в закладі
освіти, близько 30% вважають, що елементи дистанційного навчання мають
бути одним із постійно вживаних інструментів взаємодії вчителів і учнів, лише
1% керівників оцінюють дистанційне навчання як більш ефективне, 4%
респондентів притримуються думки, що дистанційне та очне навчання є
однаково ефективними.
Серед проблем, які найбільш ускладнюють організацію дистанційного
навчання, виділили наступні:
– брак досвіду щодо організації дистанційного навчання (зазначив кожний
четвертий керівник закладу освіти) та використання спеціальних навчальних
програм, електронних платформ;
– обмежений доступ учнів до мережі Інтернет та відсутність у них цифрових
пристроїв;
– недостатня цифрова інфраструктура в закладі освіти; ненадійне/повільне
підключення до мережі Інтернет у школі; обмежена/відсутня технічна підтримка;
– низька цифрова компетентність учителів та низька мотивація учнів.
Та, як би не було, декільком навчальним закладам Іршавщини така форма освіти не стала на заваді, вони потрапили у топ-100 найкращих шкіл області за результатами ЗНО. Зокрема, це Іршавський ліцей (13 місце), Малораковецька ЗОШ І-ІІІ ст. (58 місце), Білківська ЗОШ І-ІІІ ст. (82 місце ), Іршавський ліцей №1 (83 місце), Броньківська ЗОШ І-ІІІ ст (98 місце) та Великораковецька ЗОШ І-ІІІ ст. (99 місце). Навіть у такої форми освіти можна виокремити низку переваг: можливість батьківського контролю над знаннями учнів, здобуття навичок самоосвіти, зниження психічного та фізичного навантаження, економія часу та коштів.
Тож будемо сподіватися, що при потребі дистанційного навчання цей рік пройде краще і легше для всіх, враховуючи минулий досвід.
Богдана РЯБЕЦЬ
