Версія для друку Версія для друку

Краще самі з’їмо!

Для України мед не тільки цінний продукт, але й можливість активно просувати позитивний імідж нашої держави.
Виробництво меду в Україні – галузь експортно орієнтована. На сьогодні за кордон реалізується близько 70 відсотків українського меду. Приблизно 98 відсотків українських пасік розташовані в приватних господарствах і лише два відсотки меду виробляється на пасіках, зареєстрованих суб’єктами господарювання.
Приємно, звичайно, чути таку високу оцінку, однак вона аж ніяк не впливає на розв’язання найгостріших проблем українського бджільництва. Якщо ми не звернемо увагу на екологію, на нас чекають нелегкі часи. І пандемія, яку ми сьогодні переживаємо, буде здаватися легеньким вітерцем,що повіяв зі сходу.
Тобто в нас гине худоба, з’являються невідомі хвороби, скорочується рівень життя, а ми запитуємо в Євросоюзу, як вони ставляться до того, щоб ми заборонили токсичні хімпрепарати. А в питаннях, які стосуються захисту бджіл, влада сьогодні пасічника не чує.
Пасічники обурені закупівельними цінами на цукор. Річ у тому, що більшість бджолярів у селах, із них 40 процентів старшого віку. Вони виробляють мед, але не мають ані часу, ані можливості реалізувати його, бо для цього треба занедбати пасіку та їхати з товаром до міста. Тому скільки можуть – реалізують вдома в селі. Але з підняттям цін на цукор, мед теж подорожчав, а в людей немає грошей. Багато наших заробітчан повернулись додому на Новий Рік і Різдво Христове, а виїхати за кордон не можуть через пандемію коронавірусу.
На жаль, це так. Але держава ігнорує проблему. Для неї головне − показники експорту. А краще б дали можливість українцю більше їсти меду.
Колись наші пращури з’їдали до 20 кілограмів меду на рік і були набагато міцнішими, ніж ми. Нині в Україні виробляють приблизно 1,5 кілограма меду на душу населення, але дуже багато йде за кордон. А інститут гігієни харчування ЮНЕСКО рекомендує кожній людині для нормального функціонування організму споживати протягом року не менше 4 кг меду (це біля 3 літрів). Однак до цих рекомендацій наближаються хіба що японці та новозеландці. До речі, в Японії мед продають не в магазинах, а в аптеках і він є обов’язковим у дитячому харчуванні. Щодо Європи, то там найбільше меду в Швейцарії – приблизно 1,4 кілограма на душу населення.
А яка ситуація в Україні? У 1982 році на кожного припадало 0,3 кілограма меду. Сьогодні ця цифра зменшилася до… однієї чайної ложки на місяць.
І при цьому ми тішимося експортом меду, замість того, щоб замислитися: в Японії середня тривалість життя становить 88 років, а ця країна імпортує приблизно 98% меду. Середня тривалість життя в Україні 64 роки, а ми намагаємося вивезти свій мед, який здатний покращити наше здоров’я, продовжити життя. Та з підвищенням цін на цукор багато пасічників скоротять свої пасіки до того рівня, щоб забезпечити свою сім’ю та рідних медом. Тобто, буде вироблятися така кількість меду, щоб його за рік сім’я з’їла.

Підготував Юрій САМОРИГА,
пасічник

Ваш отзыв

Ваш коментар