Версія для друку Версія для друку

НА ПЕРЕДАЧІ У САВІКА ШУСТЕРА

На початку двохтисячних років дуже популярною була програма Савіка Шустера «Свобода слова». Спочатку вона транслювалася на Першому національному, а тепер – на телеканалі «Україна». Із нашого району побували на цих передачах Марія Іванівна Косик з Довгого, Марія Іванівна Панько з Приборжавського, Петро Дмитрович Горзов, Юстина Іванівна та Петро Юрійович Пітри з Білок та ін. Спогадами про свою участь у програмах Савіка Шустера ми попросили поділитися нашого постійного дописувача Петра Пітру.
– Петре Юрійовичу! Як вам вдалося декілька разів брати участь в передачі «Свобода слова»?
– Дуже просто. Це було в листопаді 2012 року. У Закарпатському обласному відділі освіти працювала дочка відомого нашого земляка з Приборжавського, голови колгоспу імені Горького, а потім першого секретаря Ужгородського райкому партії Юрія Петровича Ковача, Катерина,яка й організовувала такі поїздки від Закарпаття. Поїздка була безоплатною. Проїзд на поїзді туди і назад, проживання в престижному готелі «Турист» і харчування. Ще давали на руки по 50 гривень. У першій поїздці зі мною їхала Едіта Антонівна Федорішко з Ужгорода. В четвер після обіду сідали на поїзд «Ужгород-Київ», а в суботу ввечері тим же поїздом поверталися додому. У вільний час знайомилися з Києвом, відвідували історичні місця, святині – Києво-Печерську лавру, Софію Київську та ін. Передачу записували у п’ятницю, пізно вночі. З готелю «Турист», який на лівому березі Дніпра, спец автобусами нас доставляли на Правий берег через весь центр, де була розташована студія Савіка Шустера. Сама будівля дуже красива, простора. При вході нас всіх обстежили металошукачами. Речі залишили в камерах схову, навіть мобільні телефони забрали, щоб не можна було спілкуватися під час запису передачі. Із нами провели відповідну співбесіду, як поводитися в студії. Видали нависні номерки із вказаним місцем. Мені пощастило сидіти в ложі поряд із Петром Магою, закарпатцем, який тоді активно співпрацював із Савіком Шустером і сидів за пультом управління. На передачу були запрошені і виступали відомі політики: Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Олександр Мороз, Сергій Соболєв, Олег Ляшко,
Михайло Папієв, Михайло Добкін, Олександр Лавринович, Ганна Герман, а також відомі політологи. У кінці програми, як завжди, виступали відомі артисти і виконували популярні пісні. На даній передачі з великим успіхом перед нами виступила Марійка Яремчук.
– А я завжди вважав, що передача записується напередодні виходу в ефір…
– Ні, все на- живу. Це говорить про те, що Савік Шустер дуже обдарована людина, талановитий
журналіст, старанно, високопрофесійно готується до виходу в ефір кожної передачі. Звісно, цьому сприяє багатий досвід, накопичений роками . Крім того, він не сам, у нього багато помічників, які
допомагають йому, активно сприяють підготовці та виходу передачі. А ще – сучасне технічне за- безпечення. За цим усім стежить пильне око режисера, який і несе відповідальність за програму.
– Напевне, дискусії продовжуються і після трансляції…
– Звісно, ніхто нікуди не поспішає.Спочатку усіх запрошують на філіжанку кави. Хто хоче, може перекусити. Водночас кожному цікаво поспілкуватися з відомими особистостями. Адже і після передачі вони продовжують відстоювати кожен свою позицію. Дійсно, вони вірять в те, про що ведуть дискусію у Верховній Раді України чи на теледебатах. У кожного своя позиція.
Коли вже учасники ток-шоу почали розходитися, Петро Мага вигукнув: «Гей, хто тут із Закарпаття?». Я одразу підійшов до нього і привітався: «Слава Ісусу Христу! Я із Білок, Петром Пітрою звати». «А ви часом не родич відомого кукурудзовода?». «Авжеж, я його син». «А я із села Соломоново, що біля Чопа на Ужгородщині», – відрекомендувався Петро Мага. – Но та тогди будеме говорити по-нашому. Одразу скажу: знаву такоє село Білки і много чувим про знаменитого кукурудзовода Юрія Пітру, а ще знаву про празник День села і Петра та Павла, бо народивимся 12 липня 1971 року. А ще ко з вами? Йдімо у вестибюль та вип’ємо по чашці кави. Петро Мага – відома особистість. Я вже тоді багато знав і чув про нього: український актор, поет-пісняр, те-леведучий, сценарист. Його пісні виконують Павло Зібров, Ірина Білик, Таїса Повалій, Лариса Доліна, Іво Бобул, Лідія Сандулеса… Він автор відомої п’єси «Задунаєць за порогом». Свого часу був співведучим програми «Телефортуна» на «УТ-1». Автор тексту гімну Київського університету імені Бориса Грінченка. У вестибюлі до нас підійшли Марійка Яремчук, народний депутат України Олег Ляшко, який вручив мені свою візитку, яку дотепер зберігаю у сімейному архіві. Петро Мага представив нас, що ми його земляки із Закарпаття. Марійка Яремчук темпераментно відреагувала. «Моя мама теж звідти і брати Дмитро та Назарій там народилися».Поки Петро Мага розмовляв із Олегом Ляшком, мені Марійка розповіла про себе і історію своєї родини. Свого часу вона була фіналісткою пісенного конкурсу «Євробачення – 2014», фіналісткою телепроєкту «Голос країни», 2012 року представляла Україну на конкурсі молодих виконавців «Нова хвиля  – 2012», де посіла третє місце. Марійка – дочка українського співака, народного артиста України Назарія Яремчука.
– Моя мати – Олена Шевченко, родом із села Пилипець, що на Міжгірщині. Її в 1972 році композитор Левко Дутківський запросив приїхати до Чернівецької філармонії, при якій працював колектив ансамблю «Смерічка» і запропонував стати солісткою. Біля входу зустрічав її композитор Левко Дутквський. Стали підніматися по сходах, назустріч іде Назарій Яремчук.Чорнявий, з променистими очима, щиро усміхається,  Дутківський каже:
– Познайомся,це наш Назарій. Мама подала йому руку, а він їй. Потім зустрілися очима і… Це було, як говорять, кохання з першого погляду. Божевільне. Приголомшливе.Через три роки вони поєднали свої долі. Шлюб був зареєстрований 1 січня 1975 року у сільраді верховинського села Пилипець, де мешкали батьки нареченої. За рік у молодого подружжя народився перший син,
якого назвали Дмитром, а ще майже через рік другий – Назарій. Їх дитинство пройшло в мальовничому Пилипці. У 1990 році батьки розірвали шлюб, але домовилися: поки сини
здобувають середню освіту в Чернівцях, то живуть разом із батьком, а потім, щоб продовжити навчання в консерваторії, переїдуть у Київ до матері. Так і сталося. Обоє, Дмитро. і Назарій, закінчили Чернівецьке музичне училище імені Сидора Воробкевича, Національну музичну академію імені П.І.Чайковського, стали естрадними співаками, заслуженими артистами
України. Заснували пісенний фестиваль «Родина» імені батька Назарія Яремчука. Пісні переважно виконують разом. Із концертними програмами об’їздили майже всю Україну, а також побували за її межами.Часто виступають по українському телебаченню. Виконують власні та українські естрадні пісні. На закінчення зустрічі Петрові Мага я подарував пляшку знаменитої закарпатської сливовиці, виготовленої в Білках.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар