Цей лист на адресу нашої редакції надійшов давно. І перші його рядки авторка приурочила іменинам нашої партнерки, листоноші Ані Андріївни Мишко. На жаль, ми не змогли тоді опублікувати цю поетичну добірку. Тим не менш, вважаємо, що талановито вимовлене слово не старіє, тож пропонуємо читачам ці літературні бісеринки від Ганни Баран із Заріччя.
Літо крила розпустило,
Іменини раз на рік.
Свята Трійця – пощастило,
Народитись у ці дні.
Побажаю тобі щастя,
Здоров’я родині,
Успішної роботи
Та смачного торта.
***
Гнівається котик,
Як чухати носик.
Полями мандрує
На мишей полює.
Майбутній поліцейський
Пістолетика узяв,
Усіх пташок налякав.
Став дитячим поліцейським
В капелюсі дідусевім,
Є значки, і є стріла,
Жовта дудочка мала.
***
Круглий місяць зависає
В гості ранок поспішає.
Прокидайтесь, школярі,
Вже сніданок на столі.
На пташиному дворі
На пташиному дворі,
Бились півники малі.
Хто міцніший?
Чий хвіст довший?
За хвилину-півтора,
І малеча до моста,
Ку-ку-рі-ку – висота!
Мама-квочка розсердилась,
Взяла прутик під крило,
Гей! – синочки, ви побились
Каші з цукром не їмо!
Кульбабки
Не топчіть кульбабок,
Хоч нас і багато
У біленьке вдягнемось,
На травневі свята.
Травень місяць особливий,
Кошик великодній,
Скільки свят, скільки канікул,
Жде тебе чарівне літо!
Ганна Баран,
с. Заріччя.
Гойдає ліс колиску ностальгії
Між горами, урослими в туман.
Вагітна хмара намистини сіє,
Але ні сліз, ані дощу нема.
Лише зависли спогади під небом
На сірій каравелі проминань,
Лиш сонця випливає білий лебідь
І голосом дитинства промовля –
Є все у снах, чого нема у жменях,
А розкіш мрій вражає божу суть.
Дуби святих народжують і женять,
А потім – р-р-раз! І вже тебе несуть
Як немовля, як Слово чи як прапор.
Бо ти – є ти. Але іще не час.
Гойдає вітер музику неквапом
Чи тиші всесвіт, що живе у нас.
В моїй душі. У лоні цього лісу,
Де лід мовчання так раптово скрес,
Бо вибіг, ніби вихором пронісся,
Й злизав із вуха ностальгію пес.
28.07.2021
Василь КУЗАН
