Версія для друку Версія для друку

«Через різні труднощі і перешкоди, через заздрість і зраду – я завжди йду вперед до своєї мети!»

Катерина Сапожнік – юна талановита співачка з Іршави, яка неодноразово виступала на різноманітних пісенних заходах та місцевих і районних святах. Дівчина розповідає про свій шлях у музичній кар’єрі та ділиться досвідом роботи в такій творчій професії.

– Як і коли почала займатися музикою?

– Музикою почала займатися з дитинства, уже в дитсадку співала на святах. Потім мама записала мене до Іршавської ДШМ, де я вже опановувала вокал. Моїм педагогом стала надзвичайно талановита Олеся Іванівна Мейсарош (Ломага), яка вчила мене не просто співати, а й любити музику.

– Які переваги й недоліки в роботі артиста?

– Якщо говорити про плюси, то звичайно їх надзвичайно багато. По-перше, ти займаєшся улюбленою справою, розвиваєшся, береш участь у різних заходах, де знайомишся з цікавими талановитими артистами. Тебе впізнають люди, для яких ти співаєш! У артиста також бувають моменти, коли він повинен, незважаючи на різні обставини, вміти не здаватися, а продовжувати виступати і дарувати гарний настрій. Про мінуси багато сказати не можу, бо насолоджуюся лише плюсами.

– Як відбувається підготовка до виступів?

–Я дуже часто виступала на різних заходах нашого міста і сіл колишнього району. Одним з найулюбленіших є день міста Іршава. Підготовка до кожного концерту різна, я дуже багато займаюся, і не лише перед конкретним дійством, а систематично! Завдяки цьому, я повністю впевнено можу вийти на сцену в будь-який момент.

– На яких конкурсах вдалося побувати?

– Одним із перших моїх конкурсів був Міжнародний фестиваль «Іван Попович збирає таланти!». Проходило все в Осої на базі туристів. Було дуже багато учасників з різних областей, там і отримала свою першу нагороду – стала лауреатом другої премії з піснею «Матроси». Ну а потім потихеньку почала рухатися далі. Брала участь у «Різдвяній зірочці», «Кришталевих гронах» – і сотні інших різних конкурсів, як всеукраїнських, так і міжнародних. Італія, Болгарія, Австрія… Отримала багато перемог і маю три гран-прі! Вдалося й побувати на телевізійному проєкті «Голос Діти», де все зовсім не так, як ми бачимо з екранів. Для того, щоб вийти на цю сцену, потрібно пройти спочатку внутрішній тур. Зареєструвавшись, видають номерок, за яким потім викликають. У мене був – 205021. Ти маєш заспівати в різних жанрах і акапельно. Після музичного прослуховування, запрошують виконати пісню на сцені, де вже сидять різні прослуховування.  На телевізійний етап, на жаль, не вдалося потрапити, але я отримала чудовий досвід. Бачила всі ті камери, поринула в атмосферу. Думаю, що в майбутньому ще заспіваю на такому проєкті, але вже на «Голосі країни!». Брала також участь у зйомках кліпу «Мам», у мюзиклі з Іваном Пилипцем і в багато інших музичних заходах.

Які пісні найбільше любиш виконувати?

– Мені подобається різножанрова музика. Дуже часто доводиться співати для різних вікових категорій – і кожен отримує задоволення від своїх хітів. Слідкую за творчістю багатьох відомих артистів, але найбільше мене надихають Тіна Кароль, Монатік, Гайтана, гурт «Океан Ельзи».

– Яку оцінку поставила б своєму голосу?

– Дуже важко людині самій себе оцінити. Для мене найвищою нагородою є задоволення людей від мого співу. Мені завжди приємно читати коментарі після кожного конкурсу чи виступу – це додає сил у мої крила. У мене ще є над чим працювати і до чого рости.

– Як відволікаєшся від роботи? Як відпочиваєш?

– Люблю займатися спортом. Це надає мені сил, енергії і, звичайно, гарний зовнішній вигляд. Взагалі, відпочиваю я дуже мало. Ще в дитинстві, коли мої друзі гуляли в парку, я проходила повз і йшла в музичну школу на заняття. Тепер я студентка 3-го курсу Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Д.Є. Задора. Треба багато вчитися і поєднувати це з виступами на різних заходах. Тож часу на відпочинок мало. Але якщо є, то проводжу його у колі рідних і близьких.

– Твоє життєве кредо…

–Мій девіз: «Іди вперед, і ніколи не здавайся». У житті бувають різні моменти, але найкращим з них є саме життя. Я з самого дитинства була дуже вперта, якщо щось починала – то робила до кінця. Через різні труднощі і перешкоди, через заздрість і зраду – я завжди йду вперед до своєї мети!

– Чи підтримує родина у твоєму занятті?

– Я дуже люблю свою сім’ю. Це люди, які завжди мене підтримують – і це є моїм найголовнішим успіхом. Тато з дитинства прививав любов до спорту, за що я йому дуже вдячна. А мама завжди бачила і розвивала в мені талант до музики. У моменти, коли опускалися руки, вона завжди була поруч і проходила зі мною кожну сходинку до успіху. Я дякую їй за все, що вона зробила для мене!

На завершення Катерина додала, що «вміння співати – це дар, подарований Богом, але його потрібно розвивати у правильному напрямку: багато працювати над собою, знати достойно пережити поразку і впевнено йти до мети». І я повністю з нею погоджуюся, бо великий талант вимагає великих зусиль, а успіх і визнання тоді вже й не змусять на себе чекати.

Розмову вела Богдана РЯБЕЦЬ

 

 

Ваш отзыв

Ваш коментар