Версія для друку Версія для друку

Екологія і люди – реалії сьогодення

У народі є така приказка: «Світ мудріє, але разом з тим і пустіє». Так воно дійсно і є. Людство придумовує все нові і нові технології у різних сферах життєдіяльності, дуже багато розробок пов’язані з продуктами хімічного походження, починаючи від продуктів харчування і до матеріалів, у які ці продукти потім затарюють. А ще кажуть, що старші люди довше живуть, ніж ті, що народжені вже, в так би мовити, час технічного прогресу. Але чи задумуємося ми всі з вами, що є причиною цього всього.
Почнемо з продуктів харчування. Полиці торгових точок просто гнуться від їх різноманіття. Чого там тільки не побачиш? Молоко всіляких товаровиробників, майонез різних торгових марок, сир, сметана, морозиво, йогурти… Постає закономірне питання: звідки все це береться, коли в рази зменшилося поголів’я великої рогатої худоби. А різні види ковбас і сосисок, газовані напої замість натуральних колись соків (виноградних, вишневих, черешневих, грушевих, яблучних, томатних…). Звідки береться стільки різновидностей пива, коли вже роками не вирощуємо хміль, пивоварні сорти ячменю. А сигарети? Вони не просто заполонили вітчизняний ринок, а й контрабандою відправляються за кордон. Тож постає закономірне питання: звідки все це береться?
Великі агрофірми в гонитві за високими врожаями вносять надмірну кількість органічних добрив і пестицидів, що значною мірою впливає на якість продукції. Інтенсивні сади і європейські сорти винограду обробляють отрутохімікатами по 10–14 разів, а то і більше, плюс до всього генномодифіковані продукти і це ще не повний перелік всього того, що впливає на ваше з нами здоров’я.
Тепер подивимося на упаковку, з якого матеріалу виготовляють тару для зберігання продуктів. Я пам’ятаю ті часи, коли для підвищення урожайності вносили тільки органічні добрива, а і з бур’янами вели боротьбу тільки механічним способом, продукти несли з магазину в плетених сітках(у народі їх називали петельками). Використовувалися також торбинки з домотканої тканини.
Із розвитком хімічної промисловості освоїли пластикову тару, пакети, «бакси», в які розливають різноманітні напої і соняшникову олію, різні масла для техніки і машин, каністри пластикові з отрутохімікатами і багато іншого. І весь цей пластик після використання десь викидають або спалюють, а під час спалювання любого сміття, а тим більше пластику, виділяються канцерогенні речовини, що призводить до раптових захворювань людей. Забруднюються річки, озера, водойми, моря і навіть океани. На власні очі бачимо, скільки пластмасових виробів розкидано вздовж узбіч доріг, по полях, біля закладів торгівлі… «Наш» пластик угорці виловлюють на своєму боці в річці Тиса. Одним словом, вироби з пластику – це екологічна катастрофа на планеті Земля. Чомусь лише тепер, як пластик почав загрожувати навколишньому середовищу, нарешті виробники продукції поступово переходять на склотару або на паперові пакети. До речі, з першого липня в Мукачівській ОТГ повністю заборонили поліетиленові пакети і цю ідею потрібно підтримати в області. Населення краю повинно саме долучатися до прибирання тари з пластику біля своєї прибудинкової території, на берегах річок і ставків, у лісі.
Уже роками невирішеною проблемою на Іршавщині залишається зведення сміттєпереробного заводу. Знаходилися і інвестори, але довести справу до кінця ніколи не вдавалося. Іван киває на Петра, Петро – на Івана. А віз, як кажуть, і нині там. У інших областях якось цю проблему вирішують, навіть на переробці сміття навчилися заробляти гроші. А у нас то землю під будівництво підприємства не можуть знайти, то з інвестором не можуть домовитися.
Я проживаю в селі, де чисте гірське повітря не порівняти з великими містами. Коли хтось приїжджає до нас у гості, кажуть, що тут курорт. Свого часу я навчався в Одесі. Наш край не порівняти з цим містом. Там антисанітарія і захаращеність на пляжах, від забрудненої води часто дохне риба. На жаль, за останні двадцять-тридцять років ми спіткнулися з іншою проблемою – у нас бездумно почали вирубувати ліси. Рубають все підряд, кому що заманеться. Ніхто не задумується над тим, що ми втрачаємо легені Карпат, цим самим створюючи умови для повеней і для різних природних катаклізмів. Із цього питання видано чимало різних президентських указів, наказів, проведено сотні перевірок, але результат від цього мізерний. Ліс рубають і далі. І, нарешті, погляньмо, у що ми одягаємося і взуваємося, з якого матеріалу наші шкарпетки… Коли знімаєш із себе майку чи ті ж шкарпетки, усе тріщить, бо наелектризоване. Тіло повинно дихати, а воно знаходиться в ізоляції – одяг частіше всього з хімічного матеріалу. Потім ми жаліємося на болі в суглобах, ногах і руках.
На хвилинку зайдемо у магазин: скільки різноманітної побутової хімії розфасовано в пластмасових пляшках. А візьмемо штучні квіти з пластику, з яких виготовляють букети і вінки для різних обрядів і ритуалів. Це все при спалюванні викидає в повітря енну кількість чаду. Всі ці діяння хімічного виробництва потім опускаються на нашу грішну землю у вигляді кислотних дощів. А потім дивуються, чому пропали помідори чи огірки. А споживаючи овочі і фрукти, часто жаліємося на здоров’я.
А що вже говорити про нашу медицину. По телевізору чи радіо тільки й чуєш, що 60 процентів ліків – це підробка. У кожній аптеці – свої ціни. Дратує і те, що коли людина захворіє, від неї вимагають направлення сімейного лікаря, якого інколи із свічкою вдень не можна знайти, а якщо і прийде – то без фонендоскопа. Прикро, коли медустанови не забезпечені усім необхідним.
Щодо вакцинації, то у нас взялися за вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми із великим запізненням, що й призвело до таких невтішних наслідків. Звісно, наявні проблеми слід вирішувати, але все це негативно впливає на наше здоров’я.
Зважаючи на все це, потрібно докладати усіх зусиль для поліпшення екологічної ситуації, бо від цього залежить наше здоров’я і здоров’я наступних поколінь.

Іван ЛЕНДЄЛ,
с. Арданово

Ваш отзыв

Ваш коментар