Версія для друку Версія для друку

Бережемо пам’ять про героїв Другої світової

Жителі Чорного Потоку свято бережуть пам’ять про ті далекі події, коли село було визволено від німецько-фашистських загарбників. Тут діяв партизанський загін Усти-Прищепи. Мешканці села хлібом-сіллю зустрічали народних месників – своїх визволителів. На базі навчального закладу дотепер діє народний історико-краєзнавчий музей, відкриттю якого свого часу посприяла директор місцевої Чорнопотіцької загальноосвітньої школи Маргарита Фегер. Тут зберігаються експонати тих вікопомних днів. Тепер справу Маргарити Федорівни прододовжує її син Юрій.
– Серпневої днини, 77 років тому, з київського аеродрому одночасно вилетіли два літаки з партизанською групою, командиром якої був Іван Прищепа, – розповідає Юрій Анатолійович. – У кожному літаку було по вісім партизанів і три члени екіпажу. Парашутисти повинні були десантуватись у районі гори Бужора, де на той час уже знаходився штаб партизанського загону Дюли Усти. З одного літака успішно десантувалась ціла група, а інший, з невідомих причин, упав в урочищі Гробище, всі члени екіпажу загинули. Страшний вибух було чути в навколишніх селах. Наступного дня троє сміливців – молоді хлопці з Крайньої Мартинки, вирішили дізнатися, що трапилося того вечора у Великому Ділу.
Потайки, через непрохідні зарості, вони добралися до місця катастрофи літака. На уламках літака вони побачили букви і зрозуміли, що це був літак. Поміж кущів було видно останки людей, шматки одягу та взуття. Хлопці дочекалися вечора, зібрали останки, закопали їх у землю і поставили знак.
Маргарита Фегер була свідком тих подій. Вона часто згадувала про те, що хлопці, повернувшись додому, розповіли добрим людям про те, що бачили і просили нічого не казати про їхнй вчинок, бо фашисти могли жорстоко покарати їх за це.
23 жовтня 1944 року село Чорний Потік було визволено від угорських фашистів партизанами загону Усти-Прищепи, а все Закарпаття – 28 жовтня. Почало поступово налагоджуватися життя. У 1948 році з ініціативи активістів Смологовиці і Крайньої Мартинки було вирішено перенести останки загиблих з урочища Гробище і перезахоронити у центрі Чорного Потоку.
Днями з ініціативи працівників народного історико-краєзнавчого музею с. Чорний Потік та за участі працівників Національного природного парку «Зачарований край» і працівників Великодільського лісництва проведено акцію по впорядкуванню території біля Пам’ятних знаків в урочищах Хрести та Гробище, де загинули десантники. Покосили прилеглу територію, позгрібали до купи траву, полагодили лавочки, встановили столик, альтанку. Тепер любо зазирнути сюди, а бажаючі ще можуть і відпочити.
– Сюди прокладено і туристичний маршрут, – продовжує Юрій Фегер. – Серед відпочиваючих можна побачити не тільки іршавчан, а й жителів багатьох регіонів України. Природа просто зачаровує, а ще можна подихати свіжим повітрям, випити цілющої холодної водички.
До впорядкування Пам’ятних знаків чимало зусиль доклали лісничий Великодільського лісництва Іван Лутак, активісти села: Василь Лендєл, Василь Яцура, Денис Добра, Василь Цільо, Віктор Капітан, Василь Капітан. Чорнопотівчани із покоління в покоління передають пам’ять про полеглих героїв.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар