Версія для друку Версія для друку

Власний досвід: як влаштоване навчання в Словаччині?

Після закінчення школи Каріна Мойсей поїхала навчатися економіки та управлінню підприємством в Жилінський університет в Словаччині. Дівчина розповідає про свій досвід здобуття вищої освіти за кордоном та про труднощі, з якими може зустрітися український студент.
– Чому обрала навчання в Словаччині?
– Я завжди хотіла вчитися за кордоном, спробувати це на собі. Коли прийшов час кудись вступати, навіть, не подала жодної заявки до українських вишів.
– Як проходила адаптація в чужій країні? Скільки часу знадобилося, щоб вивчити мову?
– Як такої адаптації в мене не було. Одразу розпочалася біганина з документами, треба було вирішувати багато різних питань, у такому процесі швидко й звикла до нового. До мого незнання мови всі ставилися з великим терпінням і розумінням. До приїзду я навіть не відвідувала мовні курси. Приблизно 3 місяці мені знадобилося для того, аби розмовляти на побутові теми, пів року, щоб повністю вільно себе почувати. Потім вже просто розвивала акцент.
– Чим відрізняються заняття в Словаччині і в нас?
– Тут легше вчитися. Система повністю комп’ютеризована, студенти самі будують собі розклад, проте деякі заняття могли тривати по 3 години. Я зазвичай вчилася три дні в тиждень з ранку до вечора, інші ж чотири дні – працювала і відпочивала. У нас були лояльні та відкриті викладачі. На моїй спеціальності я була єдиною українкою, і до мене взагалі дуже добре ставилися. Стипендію тут отримують всі, але сума залежить від оцінок – від 300€ до 1000€ на рік. Кожного тижня в університеті проводиться презентація нових телефонів та інших ґаджетів, пропозиції роботи, усе це проходить у формі ярмарки.
– Як одногрупники сприймали українську студентку?
– Оскільки я була першою українкою в їх житті, їм було зі мною дуже цікаво, уваги мені вистачало. Спочатку одногрупники сприймали мене з гумором. Поки не володіла мовою, їм здавалося, що я нічого не знаю. Потім ми часто говорили на теми «а як це буде українською?». Тут у мене з’явилося багато нових друзів, одна дівчинка-словачка стала дуже близькою подругою.
– Які пільги існують для студентів?
– Можна сказати, що тут все для студентів: безкоштовний залізничний транспорт по Словаччині, до 75% знижки на міжнародні перевезення, 15-20% – у брендових магазинах, кафе, на вхід в музеї, замки і т.д. Одним словом, у місцях, де показуєш студентський квиток – всюди знижки.
– Чи дороге проживання в Словаччині?
– Я жила в гуртожитку за 45€ на місяць, умови були просто чудові за таку ціну. Квартира в Жиліні в середньому вартує 350€.
– Плюси і мінуси навчання в Словаччині.
– Плюси: вчишся жити сам, бути дисциплінованим. Вільний графік. Через свій статус, університет дає можливість робити на престижній роботі, навіть його не закінчивши (Жилінський університет входить в топ-3 кращих технічних вишів у Словаччині). Я розпочинала із заводу, зараз працюю в логістичній компанії. Більше можливостей подорожувати без кордонів і пізнавати нову культуру. Мінуси: на початку дуже важко з документами. Якщо навчання проходить онлайн (у період карантину), мову ти не вивчиш. Більше, чесно, і не знаю, що сказати.
– Які можеш дати поради абітурієнтам, що готуються до вступу в іноземні виші?
– У пергу чергу, не боятися і вірити, що все вийде. Інші можуть, тому і ти, тим більше, зможеш!

Розмову вела
Богдана РЯБЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар