Версія для друку Версія для друку

скошену траву сушимо, а потім спалюємо…

Земля – це безцінний Божий дар. На ній розміщені океани, моря, озера, ріки, ліси, поля, в її надрах знаходяться корисні копалини, які люди використовують у різних сферах свого життя. А ще її, напевне, створено для того, щоб годувати людей, тварин, різну живність своїми плодами, які людство з роками навчилося вирощувати підвищуючи урожайність і виводячи все нові і нові сільськогосподарські культури, які успішно споживаються. Всі ці агроприйоми почали називати технологічними процесами, а для цього почали готувати відповідно і спеціалістів – агрономів, які впроваджують в сільськогосподарське виробництво нові наукові підходи до вирощування тих чи інших культур.
Не секрет, що наша область відноситься до малоземельної з огляду на землі сільськогосподарського призначення. На території Закарпаття немає великих міст чи мегаполісів та й жителі міст здебільшого вихідці з сіл і тією чи іншою мірою обізнані з працею на землі. А тому з легкістю можуть оцінити переваги і недоліки господарювання при радгоспно-колгоспній системі і при тому, коли її розпаювали і передали у власність селян. Багато містян проїжджають трасою і бачать, в якому стані поля. На власні очі бачив, як багато з них самі зверталися в сільські ради, щоб їм виділили землю в натурі (на той час я працював головним агрономом ТзОВ «Гроно»).
З обробітком землі тоді було набагато легше, бо товариство з обмеженою відповідальністю в рахунок плати за оренду землі виділяло і трактори для оранки ґрунту, посіву чи посадки культур і селяни практично не відчували затрати у грошовому виразі. Згодом, коли розпалися і товариства, людям за обробіток потрібно було платити гроші з власної кишені, що багатьом, звісно, було не під силу. Це призвело до того, що земля почала заростати бур’янами і чагарниками. Добре, де прийшов інвестор і взяв у оренду пай і привів землю у належний стан.
А тепер інша сторона медалі. У населених пунктах почало занепадати тваринництво, а відтак зменшуються органічні добрива, часто порушуються сівозміни, що, звісно, пошкоджує родючість ґрунтів. Краще добриво, ніж гній, людство ще не придумало. Постійне внесення тільки мінеральних добрив закиснює і засолює ґрунт, плюс до всього безконтрольне внесення пестицидів порушує саму структуру ґрунту, екологію, що відбивається в кінцевому рахунку на якості продукції. Постійне вирощування соняшнику, ріпаку та й тієї ж кукурудзи виснажують і до того бідні наші ґрунти на гумус і підвищують кислотність. Плюс до всього, на мою думку, і виведення гібридів тієї ж кукурудзи та соняшнику теж негативно впливають на якість продукції, та й гібриди в основному зарубіжної селекції. Раніше були сорти вітчизняної селекції, які можна було сіяти багато років підряд на відміну від гібридів, що можна тільки сіяти перше покоління. Слід сказати, що багато селян необізнані з цим правилом і скаржаться, що посіяли зерно з гарних качанів, а росте лише одне бадилля, без зерна, так само і огірки та інші насінини з гібридних посівів.
Тепер ніде не побачиш посадок тютюну (хіба що невеликі площі на трасі на Ужгород), а сигарет різних марок хоч відбавляй, раніше майже в кожному господарстві вирощували тютюн, правда, це досить кропітка справа. Не видно зараз і посівів конюшини, яка збагачує землю азотом, до речі, колись у дунковицькій бригаді ми займалися вирощуванням насіння таких трав як люцерна, конюшина, тимофіївка, райграс багатоукісний, вівсяниця. Ніде не зустрінеш тепер і плантацій хмелю, а колись його вирощували для пивоварної промисловості і відправляли навіть у Чехію. А тепер пива різних марок хоч відбавляй! Так само із м’ясо-молочною продукцією. Поголів’я худоби, на жаль, зменшується з кожним роком, а магазинне м’ясо і молоко навіть коти не хочуть їсти як і кури пшеницю та кукурудзу. Колись моє Арданово славилося тим, що в селі було до 300-400 корів, дорогою не можна було проїхати, а тепер… Дійшло до абсурду: траву люди косять, сушать, а потім палять. Селяни, які тримали у дворогосподарствах по 2-3 корови, гній продавали жителям Заріччя і на цьому мали чималий зиск. А тепер і самі не мають органіки, перейшли на хімізацію своїх ангарів і полів, що, звісно, негативно впливає на якість сільськогосподарської продукції. Скажу більше: ми доґаздувалися до того, що добрива завозимо з Білорусі і Росії, а наші заводи в Рівному і Черкасах чомусь простоюють.
На жаль, про якість продукції, яку споживає населення, у нас ніхто не думає. Я твердо переконаний, що міністри і депутати та інші високопосадовці утримують спеціальні ферми, де вирощують овочі і фрукти без усіляких пестицидів і шкідливих консервантів.
Ось вам і відповідь на питання, чому люди хворіють хворобами, про які раніше і не чули, чому збільшується смертність молоді. Відповідь проста: із самого народження дитина споживає продукцію, вирощену на хімічних препаратах, бо і вона не перевіряється на якість.
Потрібно не на словах, а на ділі повертатися обличчям до вирощування продуктів харчування, вносити в землю органіку, а не хімічні речовини, які нас і вбивають.

Іван ЛЕНДЄЛ,
с. Арданово

Ваш отзыв

Ваш коментар