Версія для друку Версія для друку

Поетичним пером

Моя Україно
Далеко простяглися твої долини,
Ліси, сади, поля, Карпати – перлини.
У мирі, у щасті, розквітай Україно,
Волелюбна, свята українська родино.

Ніколи й ніхто тебе не поборе,
Мій славний український народе,
Правда кривду переможе,
Ворог волю здолати не зможе.

Хочемо жити в любові і мирі,
Не в жорстокому воєнному вирі,
Та вороги під ногами снують,
Підлість і злобу у Дім наш несуть.

Скільки плаче українських матерів,
Живих не дочекалися синів,
Душа розривається від болю,
Гнів палахкотить від відчаю, і жалю.

Скільки пройшло уже днів і ночей,
Матері все чекають: сльози – з очей
Стогне рідна українська земля,
До всесвіту в надії промовля.

Зустрілись ми з великою бідою,
Та зло поборем правдою живою,
Бо в рідній землі живе наше коріння,
Частинка нашого земного творіння.

Скільки загинуло волею долі,
Їх пам’ять житиме в народі.
Кров’ю зросили до волі путь,
Герої не вмирають, а живуть.

Скільки світань могли б ще зустріти,
Жити, мріяти, палко любити,
Досі гнеться в журбі калина,
Гірко плаче земля України.

Мужньо стоять в нерівнім двобої,
За рідну землю стають герої,
Ім’я їх житиме у віках,
Піснею звучатиме на вустах.

Кожен їх крок – це незабутній подвиг,
А кожен рух – це животворний подих,
Що все здолає і все зможе,
Агресію прокляту переможе.

На ворога чекає домовина,
Ніколи не буде українська родина,
Рабами агресорів – катів,
Ганьба чекатиме вже на ворогів.

Подолали перешкод уже багато,
Захищають українці край завзято,
Любов-злобу змусить відступити,
А льодяне серце розтопити.

Бій не скінчився, ще триває,
І ворог у спину стріляє,
Війні ж бо не видно кінця,
У ворогів – сусідів кам’яні серця.

Нас не здолати лиходіям,
Бо ми за мир, ми орем, сієм,
Ми українці – миролюбні,
Дії агресора всі згубні.

Хоча кінця війни не бачу,
Та бачу до неї ненависть гарячу,
Вдовині печалі – розлуки,
Зійдуть на обличчях онуків.

Розкує Україна нам крила,
Волю цінувати нас навчила,
Почують наш український голос,
І зашумить пшеничний колос.

Дай боже нам всім перемоги,
Щоб жити в мирі і супокої,
Щоб у двобої голубки й орла,
Правда кривду перемогла.

Не допустим насильства,
жорстокості, зла,
Не дамо землю спалити дотла,
Ми за мир, за щастя, за життя,
За Україну незалежну, світле майбуття.

Наталія Шаленик
с.Климовиця

Ваш отзыв

Ваш коментар