Версія для друку Версія для друку

Еко-побут: досвід іршавчанки

Ні для кого не секрет, що з кожним роком планета все більше і більше страждає від нашої людської діяльності. Усі ми знаємо про екологічні проблеми, проте не часто задумуємося, як саме можемо допомогти. Ми звикли жити в комфорті, у будинках є електроенергія, вода, тепло. Для забезпечення таких умов активно використовуються природні ресурси. Сама ідея екологічного способу життя спрямована на дбайливе ставлення до природи та економію цих самих ресурсів. Будь-яка людина може зробити свій внесок для збереження навколишнього середовища. Про свій досвід знайомства з Eco Lifestyle розповіла іршавчанка Еріка Перец.
Усе розпочалося з роботи вожатою в дитячому таборі Eco Point Camp, де і відбулися зміни у її світогляді щодо екології. Багато хто із вожатих були вегетаріанцями, тому дівчина залюбки підхопила хвилю і харчувалась згідно з їх меню. Як не дивно, через 10 днів після закінчення роботи, вона повернулась додому і відчула, що хоче так продовжувати і надалі. Відтоді й до сьогодні пройшло 2 роки, весь цей час Еріка потрохи переходила на вегетаріанство, і зараз почувається так максимально комфортно. 
Через пів року здійснилася її перша еко-покупка: багаторазові пакети та бамбукові вухочистки. Скільки ж було радості! – каже дівчина. Проте не забувати пакети вдома і, все ж таки, взяти їх у магазин виявилося важчим завданням, ніж їх купівля. За звичкою після навчання заходила в супермаркет, і вже стоячи на касі розуміла, що сьогодні в черговий раз не скаже: «Ні, пакет не потрібен». Не вистачало усвідомлення. Потрібно було планувати покупки: час, місце, кількість товару. Здається, це і є той самий переломний момент, що змушує людей оступитися. Еріці також знадобився час. Наступним кроком у змінах була відмова від одноразового посуду, а разом з тим і від кави на виніс та їжі з собою. Чим далі, тим більше вона розуміла, без чого можна обійтися: одноразові трубочки, надувні кульки, конфеті на свята тощо.
Згодом у житті дівчини відбулися не тільки внутрішні зміни, а й з’явилася нова робота в UMSA Uzhhorod, де медики запланували тиждень знайомства з Environmental Care. У рамках цього проєкту Еріка вирішила організувати лекцію від еко-активістів міста. Разом із «Зеленим Варошем» та її засновницею Анною Сабадош вони провели онлайн-зустріч на тему «Як стати ЕКО?». Говорили про сортування відходів, види і маркування пластику, локації для здачі сміття в Ужгороді. Саме тоді було пройдено рубікон: Еріка перевернула весь будинок, шукала все, що можна було здати. Вона рік збирала ті самі пляшки і тепер знає, куди їх можна відвезти на переробку! Каже, що ніколи б не подумала, що опинившись між брудом і сміттям, буде відчувати безумовне щастя і гордість. Ось він – результат її роботи над собою!
З того часу у дівчини уже з’явилися сміттєві баки для органічних відходів та для сміття, яке не підлягає переробці, ящик для пляшок, для картону і паперу, для скла. І ось, коли побут уже був налагоджений, настав час потурбуватися і про себе. Як зробити це екологічно? Тоді вона познайомилася з брендом рослинної косметики та з органічними засобами для прибирання.
З мінусів еко-життя Еріка виділяє наступні: 
вимагає більшої усвідомленості, адже кожен банальний рух доводиться обдумувати: випадково не викинути упаковку до загального смітника, взяти з собою мішечки, бо дорогою додому зайду в магазин тощо;
далеко не все можна придбати у звичних нам мас-маркетах: біорозкладні сміттєві пакети, бамбукові вухочистки, ганчірки із люфи і тд. доводиться вишукувати у еко-лавках в Інтернеті;
довкола немає відповідних умов, щоб простий пересічний громадянин почав сортувати. Почуваєш себе максимально дивакуватим, коли їдеш кілька кілометрів за місто, аби здати сміття.
Проте, не менш важливо, що такий спосіб життя є корисним для здоров’я, адже більшість еко-товарів виготовлені із природних матеріалів. І це не дорого, як більшість вважає! Твердих шампунів вистачає на три місяці, а ганчіркою із мікрофібри можна користуватися кілька років. Еко-стиль життя дешевший! Усі принципи zero-waste тільки цьому й сприяють. Для цього Еріка наводить правило п’яти «R»:
refuse (відмовся) –   часто ми можемо заощадити, відмовившись від покупки багатьох непотрібних речей;
reduce (зменши) –   знизити витрати можна зменшивши кількість використання товарів;
reuse (використай повторно) –   деякі предмети побуту можна застосувати ще раз або віддати/продати кому-небудь;
recycle (здай на переробку) –   все, від чого не можна відмовитись та що не можна використати повторно, йде на переробку;
rot (компостуй) –   тим, хто має ділянку землі, це буде максимально корисно.
«Щоб почати свій еко-шлях, як на мене, важлива одна із наступних речей: підтримка на законодавчому рівні і/або значний рівень свідомості. У високорозвинених країнах сортування підтримує держава. Відтак, з самого малечку люди вчаться цьому і сприймають за соціальну норму. Оскільки у нас поки немає відповідних умов, цьому необхідно вчитись самотужки, що, звісно, набагато важче, –  каже дівчина. –  Без підтримки ніяк. Саме робота у колективі еко-свідомих спонукала мене змінити свій стиль життя. Також помічаю, як власні зміни породжують зміни навколо мене. Радію, коли бачу, як батьки та друзі сортують пластикові пляшки. Я безмежно ціную цей досвід та ні хвилини не шкодую, що йду цим шляхом. Однодумців набагато більше, ніж здається. Еко-активісти – це завжди заряджені і позитивні люди з великою надією в серці на світле майбутнє. Ресурсів, як виявилось, теж надзвичайно багато. Навіть в Іршаві є можливість придбати еко-товари. Варто тільки захотіти. І накінець, звертаючись до читача, раджу почати з незначного: беріть до магазину свій пакет. Це вже великий крок!».
Погоджуюсь з Ерікою, що не потрібно одразу поринати з головою в екологію, проте варто проекспериментувати зі своїм життям як мінімум для того, щоб отримати нові враження, емоції і досвід. Екологічний спосіб життя – це, у першу чергу, розуміння того, що будь-які наші дії впливають на навколишнє середовище. Важливо знати, що турбота про природу – це турбота про нас самих, адже саме ми живемо на планеті і маємо дати можливість нашим дітям, внукам і правнукам жити так само, бачити ту красу, яка нас оточує.

Богдана РЯБЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар