- Нове життя - https://nz-ir.com -

Липа графа Телекі

На початку вісімнадцятого століття землі невеликого села Довге переходять у власність графа Ласла Телекі. У центрі села був збудований укріплений поміщицький палац, обведений міцними мурами з наріжними баштами. Маєток використовувався як резиденція родини графа. Сюди приїжджали на відпочинок вельможі з Будапешта в літній період. А взимку було полювання − одна із найбільших розваг вищої знаті. Обслуговували цей маєток селяни Довгого, слуги графа. Вони підтримували чистоту і порядок, охороняли маєток.
Із приходом радянської влади на території графського володіння було відкрито туберкульозну лікарню, яка згодом перетворилася в туберкульозний диспансер.
На території лікувального закладу ще й тепер багато декоративних дерев, залишених нащадками графа Телекі. Серед них найбільше збереглася стара липа, яка до буревію сягала більше 66 метрів. Як стверджують старожили, їй понад 200 років. До 2002 року вона була красою в дворі, під нею на лавочках відпочивали хворі. Туристи просто у захопленні від неї. Вона – свідок історії. Якби вміла говорити, чимало цікавого нам би розповіла. На її довгому віку траплялося чимало цікавого.
Та взимку 2002 року через це дерево ледь не постраждали медичні працівники лікувального закладу. Ось що з цього приводу розповів лікар – рентгенолог Олександр Пальок, який довгий час працював в тубдиспансері.
−Погода тієї зими була напрочуд чудовою. Випало багато снігу. Дерева вкрилися білою ковдрою. Прочищалися стежки в дворі лікарні, при ясній погоді прогулювалися хворі. Та одного дня потемніло і випав дощ. Ввечері вдарив мороз. Гілки дерев зігнулися до землі від надлишкової ваги снігу і льоду на них, деякі ламались…
Того понеділка в тубдиспансері розпочався робочий день у звичному режимі. При вході в рентген-кабінет зійшлися хворі на огляд. В дворі ходили працівники диспансеру. Та несподівано почувся великий тріск, який наростав. Я стояв біля входу в приймальний кабінет. Бачу, верхівка липи коливається і нахилилася в бік нашого кабінету. І на очах у всіх вона починає падати.
Люди, побачивши падаюче дерево, розбіглися хто куди. Тріск і гуркіт посилився і більша половина липи, яка зламалася від надмірної ваги снігу і льоду, впала на землю. Верхівка липи досягнула коридору, де тільки що сиділи люди. На щастя, не постраждав ніхто. І старі, і діти були перелякані від такого дива.
Звичайно, що частину зломленої липи лісорубами було відокремлено від основної частини стовбуру і наведено порядок. Згодом стовбур липи, який залишився цілий, обломився і далі росте, − так закінчив свою розповідь лікар.
Ось така історія трапилася з липою, посадженою нащадками графа Телекі на території колишнього замку, де десятки літ знаходилося протитуберкульозне відділення Іршавської райлікарні.

Михайло ЛОМАГА,
с. Брід

Від редакції: ми подзвонили нашому позаштатному кореспонденту Юрію Мельнику в с.Довге, щоб зробив світлину – у замку чимало старих дерев. І яким було наше здивування, коли він сфотографував саме ту липу, про яку написав наш постійний дописувач Михайло Ломага. Спрацювала інтуїція чи…