Версія для друку Версія для друку

Імстичівський кривий путь

Імстичівський кривий путь
Воли не йшли – талапали.
Ґазда й ни пудганяв –
Так в Білках го нагостили,
У бирфах п’яний спав.
В ярмо нове запряжені
Два молоді воли,
Схилилися і паслися,
Голодними були.
Потихи, кривулявучи,
Через усі поля
Воли йшли вибиравучи,
Де май смачна трава.
А з воза приспустилося
Із плуга чересло.
І слід глибокий лишився −
Возовий путь у село.
Типирь, коли нас звідавуть:
− Чому в вас кривий путь?
Ґазду припоминаєме.
Што го домів везуть.

А типирь про путь правий і дуплавий
А што йсе ви скачите:
На руному пути?
У Білках та й у Дубрівці
Ни мош нияк пройти.
Машини ся куріцмавуть,
Содом, гризня, бардак,
У бирфах ся май файно віз
Імстичівський пияк.
Што йсе були за воли
І якоє чересло,
Што дорогу у двох селах
Чисто докус рознесло?
Там такі уже ямищі
На дорозі, на прямій,
Легко спрятати в тих дуплах
Двох імстичівських волів.
Як ті ями заплатати
Дав мудрець пораду:
Відкликати депутатів,
Що пролізли в раду.
Всіх: районних, обласних,
територіальних.
Права там ни мавуть бути.
Ні засад моральних.
Бо коли они ни хочуть
Людям помагати,
То най идуть кози пасти,
Вать тички рубати!
***
Влада є – немає волі,
Є життя – немає долі.
Якось так ми й живеме
Но надале так, панове,
Ми вам жити не даме.

Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово

P.S.
Не від себе написав,
Люди попросили,
Што машини в панських ямах
Свої починили.

Ваш отзыв

Ваш коментар