Версія для друку Версія для друку

Бджолозапиленя вигідне для всіх

Про те, що бджолозапилення корисне як для всіх сільськогосподарських культур, так і для бджіл, доведено практикою самого життя. Бджоли протягом мільйонів років пристосувалися жити за рахунок особливої їжі – меду, який вони виготовляють з продукту, що виділяють спеціальні органи квіткової рослини – нектарики. А більшість квіткових рослин, у свою чергу, набули властивостей виділяти цей продукт, щоб віддаючи його бджолам чи іншим комахам, одержувати від них взаємну послугу – запилення своїх квіток.
Запилюються рослини різними способами, але в природі більше рослин, які запилюються перехресним способом. Перехресне запилення відбувається найрізноманітнішими шляхами і засобами. Пилок може бути перенесений водою, вітром, метеликами, мурашками, жуками, джмелями, бджолами та іншими комахами.
Серед рослинного світу Землі близько 80% рослин належать до перехреснозапильних, а серед них найбільше таких, які запилюються комахами. Але комах не так уже й багато, або їх майже нема тоді, коли ці рослини квітнуть, тому всю роботу по запиленню ентомофільних культур виконують бджоли (бджоли лише однієї сім’ї відвідують 50-60 млн. квіток).
Яблуня та груша без бджіл майже не дають урожаю, а коли він і буває, то незначний. Коли квітнуть сади, середня денна температура буває ще доволі низькою, різних комах запилювачів майже немає, крім бджіл.
Щоб бджоли якнайшвидше та енергійніше почали літати по квітках цих культур, вчені рекомендують провести їх дресирування шляхом згодовування рідкого сиропу, настояного на квітах, які першими розкрилися.
Плодоягідні культури від бджолозапилення також мають вищі врожаї. Малина, смородина та аґрус – дуже добрі медоноси, суниця і виноград – незначні медоноси і для сприяння бджіл на відвідування їхніх квіток потрібне дресирування.
У всіх баштанних та деяких овочевих культур – кавунів, динь, кабачків, гарбузів, огірків та інших – квітки одностатеві. На одній і тій же рослині окремо розміщені квітки з пиляками та маточками, тому самостійно запилитися вони не можуть. Не може їх запилити й вітер. І тільки бджоли дістаючи з квіток пожиток, на своє волохате тіло набирають багато пилку і надійно запилюють ці рослини.
Тепер щодо посівів кормових культур. Для щорічного їх відтворення потрібно багато насіння і тут без бджіл також не обійтися.
Квітки конюшини без перехресного запилення насіння не дають. До того ж бджоли відвідують їх дуже неохоче, бо схований у глибоких квітках нектар для них майже недоступний. Конюшина – добрий пилконос і бджоли, не маючи перги у вулику, будуть енергійно збирати пилок із квіток конюшини і запилювати їх.
Неохоче бджоли відвідують і квітки люцерни, хоч вона є добрим пилконосом. Тому доцільно і тут застосувати дресирування. Таким же способом можна підвищувати врожай вики та кормових бобів.
Запилення еспарцету, що є високопродуктивним медоносом, не створює особливих труднощів. Для цього досить лише підвезти бджіл до ділянки еспарцету – і врожай зросте в 2-3 рази.
Із вищенаведеного постає питання, як мати від бджолозапилення додаткові прибутки, хто ж кому має платити – пасічники державі, чи держава пасічникам за те, що його бджоли запилюють сади, баштани, зернові, технічні культури чи природне розмаїття.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Ваш отзыв

Ваш коментар