Беззаперечним є той факт, що Закарпаття – це велика скарбниця культурних та історичних пам’яток, які оповиті водночас різноманітними легендами. І саме найбільше міфів та оповідей, які і досі не можуть ні довести, ані спростувати сучасні вчені, точаться навколо старовинних замків Закарпаття. Бронецький замок – один із найзагадковіших і втаємничих фортець нашого краю, розташований між селами Бронька та Суха. Це одна з найбільш ранніх середньовічних кам’яних фортифікацій. На жаль, сьогодні від неї залишилися лише руїни. Точних відомостей, коли був збудований Бронецький замок, немає. Перші згадки про Бронецький замок датуються кінцем 13 століття.
Мешканець с.Ільниці Юрій Марковцій, вже давно цікавиться історією Закарпаття та відвідав багато історичних пам’яток нашого краю. Нещодавно, його чергова мандрівка стала саме до Бронецького замку. Чоловік розповідає, що знайти дорогу до замку не легко, оскільки він розташований на вершині гори, на яку досить складно піднятися, через стрімку стежку.
– Бронецький замок, – розповідає Юрій, – найменш відомий серед усіх замків Закарпаття. Від нього залишилися лише руїни, але мені було дуже цікаво, адже це один із найстаріших замків нашого краю. Я перечитав його історію, перед тим як туди потрапив. Вперше замок згадується в дарчій грамоті угорського короля Ласло Куна – 1273 року, де розповідається, що замок завойовано у ворогів його батька, короля Іштвана.
Оскільки, це один із найдавніших замків, навколо нього витає безліч легенд і оповідей, одна з них розповідає: «У горі під замком є таємні підземелля, в яких досі лежать незліченні скарби Чорного лицаря. Багато хто хотів відкопати їх, але це неможливо, бо на них сидить чорт з чорною, як смола, бородою по коліна й охороняє їх від усякого випадкового мандрівника чи шукача скарбів. А хто туди зайде, той назавжди позбудеться розуму. Знайшовся один сміливець, який не побоявшись ні чорта, ні магії, таки знайшов під руїнами Чорного замку приховану печеру, та й заліз туди в пошуках скарбів. І дійсно знайшов він там величезну кількість коштовностей, приніс їх додому, та й почав рахувати. Аж раптом зробилося йому зле, і він захворів. Пролежав так цілий рік, і вже думали, що помре. Але порадили сходити до ворожки. Та наказала віднести всі коштовності туди, звідки взяв, бо вони, мовляв, прокляті й щастя нікому не принесуть, лише біду. Чоловік послухав і зробив усе, що вона веліла, та й дійсно почав одужувати».
Наш край – це абсолютно дивовижна місцевість з унікальною природою, цікавими місцями. Руїни Бронецького замку – це саме те місце, яке варто побачити на власні очі, відчути дух далекого 13 століття. А ще на вершині можна насолодитися краєвидами долини Боржави.
Яна Артимович,
студентка відділення
журналістики УжНУ.
