- Нове життя - https://nz-ir.com -

Умови теперішнього пасічникування

За час свого пасічникування, а це – 30 років, набутий досвід дозволяє тримати бджіл, які збирають нектар протягом всього пасічницького сезону в робочому стані. Мабуть, ніхто не сперечатиметься з приводу того, що пасічник для успішного медозбору має знати як розвиватимуться бджолосім’ї протягом усього сезону, чи схильні вони до роїння, наскільки стійкі до захворювань і т.д., щоб заздалегідь бути готовим і вчасно реагувати на будь-які ситуації. Ось чому раджу мати на пасіці бджіл місцевої породи чи власної селекції, поведінку яких можна спрогнозувати, а їх господарсько-корисні ознаки передбачити. І вибирати породу бджіл для пасіки слід виходячи не тільки з власних уподобань чи порад кума, але й орієнтуючись на погодні та ландшафтні особливості місцевості. Ще один дуже важливий момент – утримання високопродуктивних маток, які протягом усього сезону забезпечують високу несучість.
Друга умова – очевидна і не потребує особливої аргументації, адже здорові сім’ї – це сильні бджоли і добрий медозбір. Тому варто постійно звертати увагу на підтримку здоров’я бджіл всієї пасіки.
І ще одна умова. Якщо навесні вдалося наростити велику кількість бджіл, то постає питання: як їх утримати й не допустити переходу в ройовий стан? Бо якщо цього зробити не вдасться, то можна приблизно порахувати, скільки втрачається меду. Зазвичай ройовий стан триває близько 15 днів. А якщо рій вийшов, і пасічник поселить його в інший вулик, то із власного досвіду знаю, що від такої сім’ї будуть тільки збитки. Тому потрібно намагатися не допускати ройового стану.
У результаті неграмотної політики розформованого міністерства сільського господарства і діяльності людей, далеких від землі, все йде до того, що за декілька років такого господарювання наші ґрунти перетворяться у найгірші. Безсистемно і по-варварськи вирубуються ліси. При цьому ніхто не думає про їх відновлення.
Катастрофічно погіршує ситуацію і те, що у сільському господарстві знищене тваринництво. Тобто не висіваються бобові і злакові культури, багаторічні трави, які були кормовою базою для бджіл, бо вони – чудові медоноси.
Через різкі зміни клімату маємо порушення кормового конвеєру для бджіл. Адже бджолам потрібна різноманітна їжа – білки, жири, вуглеводи. А де їм взятися? Якщо раніше спочатку медували первоцвіти, потім зацвітали верби та клени, далі вишні, черешні, яблуні, груші, то тепер або нічого не цвіте, або всі садки квітнуть одночасно. А скорочення різноманіття квітучих рослин – дуже негативно впливає на бджіл.
А з початком продажу землі прийдуть люди, які зовсім не зацікавлені у поліпшенні нашого землеробства, покращення стану нашого бджільництва, бо поки що всі дивляться, якби звідси якнайбільше чогось урвати. До прикладу: де промисловість Іршавського району?
Незважаючи на «Закон про бджільництво» про природне районування бджіл, масово завозяться невідомі породи. Нагадаю, що в Україні мають бути три породи бджіл – українська степова, карпатська і поліська. Саме вони у місцях свого постійного проживання мешкали протягом мільйонів років.
А для того, щоб завжди бути з медом, моє усім пасічникам побажання – саджайте медоноси для бджіл, оберігайте наявні, урізноманітнюйте флору. Воно само себе не посадить. А після вас житимуть ваші діти й онуки, які успадкують ваші пасіки, вони та інші мешканці вашого села чи міста подякують вам.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.